Статті

З Галиною Хорощак ми зустрілися в її зруйнованій від авіаударів квартирі в Бородянці. Жінка зі сльозами на очах розповіла про те, як росіяни скидали бомби на житлові будинки, розстрілювали цивільних і мародерили.

Квітуча та гарна — такими словами Людмила Іванівна описує Бородянку. Однак ані краса, ані благоустрій, що здивував окупантів, не завадили їм зруйнувати не лише селище, а й людські життя.

Кілька функцій МКЧХ, на жаль, дотепер залишаються нереалізованими. Необхідні термінові дії щодо вирішення цих проблем, бо їхня невирішеність завдає страждань десяткам тисяч людей.

Міжнародне товариство Меморіал було ліквідовано російським Верховним судом 28 лютого 2022 року. Але Меморіал неможливо ліквідувати, як неможливо заборонити людині думати та пам’ятати.

Мешканка Бородянки Нінель Чернишенко на власні очі бачила, як російські літаки навмисно скидували бомби на мирні будинки. Попри все, вона вірить у Перемогу, мир і відбудову України.

Маріупольчанка Віра Тята 48 років працювала вихователькою у дитячому садку. Навіть у страшному сні не могла уявити, що їй доведеться ховатись у підвалі від бомбардувань, а все нажите буде знищено російськими окупантами.

Кирило Куценко став свідком боїв за Рубіжне двічі. У 2014 році місто встояло. У 2022 росіяни зруйнували його вщент.

Наталія Штепа виїхала з Рубіжного 26 березня минулого року. Від обстрілів ховалася із сусідами у тісному необлаштованому підвалі. Каже, 17 ночей спала сидячи.

Документатори Харківської правозахисної групи майже рік знімають зруйновану Харківщину на камери із землі та з дронів. У цій підбірці — світлини Ізюма після деокупації.

Психолог, що працює в Україні, наводить три причини системного садизму з боку російських військових, а також пояснює, чому постраждалі українці часто не отримують потрібної їм терапії.

Статтю присвячено специфіці роботи з постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, важливості свідчень та встановленим закономірностям. Зафіксовано 182 факти насильства.

Жителька села Мощун на Київщині розповідає про жахіття перших днів повномасштабної війни. Її оселя повністю знищена, згоріла навіть консервація у льосі.

Під Харковом, біля села Гракове, розташований відомий у всьому світі радіотелескоп УТР-2. Майже сім місяців він перебував у російській окупації. Монітори Харківської правозахисної групи відвідали наукову установу наприкінці осені минулого року.

Чорні будинки, розбиті вікна, безлюдні вулиці. І враження, що час зупинився в один момент. І ні, це не Прип’ять. Це — Північна Салтівка, великий спальний район у Харкові, улітку 2022-го року.

У Світлани Головатої з Мощуна будинок зруйнований вщент. Ліжка, шафи, усі меблі з дерева, навіть телевізор — усе згоріло. Жінка каже, в неї таке враження, що тут нічого не було.

Володимир Заїка — мешканець села Мощун що на Київщині. Каже, в Мощуні непошкодженими залишились 5 % будівель. Володимиру самому довелося під обстрілами гасити пожежу, коли ворожі снаряди поцілили в його оселю. З усього обійстя у Володимира вцілів лише сарай.

Микола Костенко живе у селі Мощун Київської області. У березні 2022 року в цих краях коїлося пекло.

Харків’янка Надія Браташевська пригадує, як два місяці жила з чоловіком у підвалі: “За гуманітаркою йдеш і Богу молишся кожних пів метра. Якщо щось, то притискаєшся до стіни, чекаєш, поки снаряд пролетить чи розірветься”.

Росія продовжує знищувати рідкісні види й загрожує усьому живому. Детальніше про наслідки російської війни для українського довкілля — у нашому матеріалі.

Під час незаконного ув’язнення Анатолія Тутова жорстоко били й катували струмом, погрожували вбивством, каліцтвом, а також вимагали гроші.

Ірина Олійник не вірила у повномасштабну війну та не встигла евакуюватися з Бородянки. Першого березня селище почала бомбардувати російська авіація. Внаслідок авіаудару постраждали чоловік та дворічний син Ірини. Їхня квартира зруйнована.

Незважаючи на вмовляння дітей, подружжя пенсіонерів із Бородянки відмовилася евакуюватися. Вони пережили авіабомбардування, бачили гелікоптери, що летіли низько над головою. Одного разу до них у двір увірвалися росіяни та почали допит.

Наталія Вітковська з чоловіком пережили окупацію Бородянки. Якось до їхнього будинку зайшли вісім російських солдатів і почали шукати “бандерівців та нацистів”. За словами Наталії, схоже, вони справді не розуміли, що на таких “визволителів” ніхто не чекав.

Лише за місяць окупації росіяни зруйнували центр Тростянця та принесли смерть і каліцтва сотням родин. Матір Сергія військові ростріляли просто по дорозі до лікарні.