Про використання цивільних осіб та об’єктів як “живих щитів” (24 лютого 2022 — 7 лютого 2023 року, Харківська область)
Харківська правозахисна група веде документування міжнародних злочинів (ймовірно, геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини), вчинених російськими окупантами в Україні, зокрема, у Харкові та Харківській області.
У публікації досліджено зібрану інформацію про випадки використання присутності цивільних осіб та об’єктів як прикриття від бойових дій (ймовірно, у межах тактики “живих щитів”[1]) на території Харківської області за період з 24 лютого 2022 по 7 лютого 2023 року.
Загальна інформація про задокументовані інциденти
Протягом дослідженого періоду Харківською правозахисною групою загалом було задокументовано 242 інциденти, які містять інформацію про випадки використання цивільних осіб та об’єктів як прикриття від бойових дій.
За географічним критерієм, найбільше випадків було зафіксовано на території Куп’янського району Харківської області — 94 інциденти.
Майже ідентична кількість інцидентів — 93 — була зафіксована на території Ізюмського району області.
На території Харківського району області документаторам та журналістам ХПГ вдалося зібрати відомості про щонайменше 43 випадки.
Крім цього, у Чугуївському районі області ХПГ було зафіксовано 7 інцидентів, в місті Харкові була зібрана інформація про ще 4 подібні епізоди, а у Богодухівському районі області — ще про 1 випадок.
Варто зазначити, що відповідно до статті 8 (2) (b) (xxiii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, використання присутності цивільної особи або іншої захищеної особи для захисту певних пунктів, районів або збройних сил від військових операцій є воєнним злочином.
Стаття 28 Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року також однозначно визначає, що присутність будь-якої особи, яка перебуває під захистом, у будь-яких пунктах чи районах не може бути використана для захисту цих місць від воєнних операцій.
Інформація про використання захищених осіб та об’єктів як “живий щит”
Переходячи до безпосереднього аналізу об’єктів, слід зазначити, що переважна кількість задокументованих даних стосується саме будівель житлово-побутового призначення. Їх кількість становить 79,3% від загальної кількості або 192 інциденти.
На початку повномасштабного вторгнення, 27 лютого 2022 року, окупаційним військам Російської Федерації вдалося прорватися до міста Харкова. Як було встановлено із дослідження інтернет-джерел, у цей день збройні сили Російської Федерації використовували житлові багатоповерхові будинки, як прикриття. На одному з фото, що було опубліковане в месенджері “Telegram”, можна побачити, як військова техніка стоїть у декількох метрах від під’їздів багатоповерхових житлових будинків, де зазвичай проживає велика кількість цивільних осіб.
У одному із сіл Харківської області окупаційні війська розташовували важку техніку впритул до приватних житлових будинків. Відповідні відеоматеріали було викладено на сторінці 40-ї Окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта у “Facebook”.
Значну кількість подібних інцидентів у базі даних ініціативи T4P було зафіксовано стосовно об’єктів підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення. Наразі, документаторами та журналістами Харківської правозахисної групи було задокументовано щонайменше 19 таких епізодів на території області. У місті Ізюм окупанти дислокувались на приладобудівному заводі, звідки обстрілювали села, що знаходились поруч. Місцеву автобазу в Балаклії, що розташована на околиці міста, росіяни перетворили на місце зберігання техніки та палива.
Непоодинокі випадки використання збройними силами Російської Федерації закладів освіти як своїх пунктів дислокації. Усього у базі даних вже зафіксовано 15 таких інцидентів. Наприклад, у селі Стрілеча військові перетворили на тилову базу одну зі шкіл. Іншим прикладом може слугувати школа села Оскіл. Так, за словами мешканців, росіяни два дні проживали на території місцевої школи. Також використання закладів освіти росіянами як пунктів свого розміщення було підтверджено Генеральним штабом Збройних сил України.
Серед інших об’єктів російські військові використовували будівлі державних установ (5 інцидентів), будівлі лікувально-оздоровчих закладів (3 інциденти), об’єкти культурно-розважальних закладів (3 інциденти), будівлі культового призначення (2 інциденти).
Окремо вважаємо за потрібне зазначити про використання російськими військовими однієї з лікарень у місті Балаклія. Російські війська окупували це невелике місто 2 березня 2022 року і за кілька днів в інфекційному відділенні лікарні облаштували свій власний військовий шпиталь. При цьому, за словами директорки медзакладу Марини Руденко, в інших відділеннях медики продовжували надавати допомогу цивільним. Згодом, після того як із закладу вигнали лікарів та пацієнтів, лікарня взагалі була перетворена на військові казарми. Таким чином, ймовірно, окупаційні війська Російської Федерації намагались захистити себе від потенційних обстрілів із боку Збройних сил України, використовуючи цивільних, що лікувались, та саму лікарню, як “живий щит”.
Висновки
Аналіз зібраної інформації дає підстави попередньо кваліфікувати зазначені вище діяння як порушення міжнародного гуманітарного права та як воєнні злочини за статтею 8 (2) (b) (xxiii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а саме використання присутності цивільної особи або іншої захищеної особи, яка перебуває під захистом, для захисту певних пунктів, районів або збройних сил від військових операцій.
[1] У статті термін “живий щит” використовується у розумінні, яке було визначено у дослідженні Міжнародного комітету Червоного Хреста про звичаєве міжнародне гуманітарне право, вперше опубліковане видавництвом Cambridge University Press у 2005 році (див. Правило 97).
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ХПГ. У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.
Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за телефоном +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт:usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: facebook.com/USAIDUkraine