Статті

Викрали цивільну, стріляли біля її вуха, били до втрати свідомості — росіянина та луганчанина підозрюють у порушенні законів та звичаїв війни.

175 кілограмів тротилу, 68 протитанкових мін — неймовірну кількість вибухівки залишили по собі росіяни у прикордонному селі на Харківщині.

Чи варто проводити паралелі між сучасними справами про воєнні злочини та Харківським процесом 1943 року?

Патрік Лавлесс приїхав до Бучі одразу після звільнення і допомагав бучанському моргу сортувати трупи, бачив та відчував наслідки того, що коїли росіяни. Побачене вразило його настільки, що він не може це забути.

Мала Данилівка розташована за 20 кілометрів від кордону з Росією. У 1941-1943 роках селище було під німецькою окупацією. У лютому 2022 року ледь не опинилося під окупацією російських загарбників.

Харківська правозахисна група направила прокурорам Міжнародного кримінального суду подання про переміщення українських дітей. Навіщо доводити, що такі дії Росії є геноцидом, і як це допоможе повернути дітей? Пояснює автор подання Микола Комаровський.

Ми поспілкувалися з маріуполькою Ольгою Леус у центрі “ЯМаріуполь” у Львові, куди Харківська правозахисна група приїхала, щоб допомогти маріупольцям, які живуть у Львові після виїзду з рідного міста.

Село Канцедалівка, що на Харківщині, звільнили восени минулого року. Тоді волонтерам, які перші потрапили до села, відкрилася страшна картина: руїни, згорілі машини, обвуглені тіла.

Леонід Ремига керував однією з лікарень у місті Херсон на початку російського вторгнення. За відмову співпрацювати з окупантами головлікар був змушений пройти катівню росіян.

Йдеться про міжнародні злочини, вчинені росіянами з початку повномасштабної агресії.

Ростислав Пашинський та його попутник потрапили в полон, коли намагалися самостійно евакуюватись із Бучі. Хлопців били, погрожували відрізати вуха та пальці. Щоб змусити Максима зізнатися, що він — навідник, росіяни імітували розстріл його попутника. Скільки страху довелося пережити двом мирним мешканцям і чим закінчилася ця історія — у нашому репортажі.

З 2014 року на території України було вчинено надзвичайно велику кількість воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших грубих порушень прав людини.

Детальніше про викрадення українських медійників і російські кібератаки читайте у статті.

“Неспростовні докази” проти молодої жінки включають “зізнання”, майже напевно отримане через катування її вітчима — українського військовополоненого.

Дергачі — місто, яке не було окуповане, але з перших днів війни зазнавало постійних обстрілів під час боїв за Харків.

Кожного дня від початку війни український акордеоніст грає пісні та публікує їх на своєму каналі для підтримки духу. Його творчість під час війни стала основою нового альбома з рекордною тривалістю.

Вкотре про “за” та “проти” ратифікації Римського статуту.

15 кілометрів на північ від Харкова — заїжджаємо в село Борщова. Тут війну зустріли в перші години повномасштабного вторгнення.

Команда документаторів та розслідувачів встановила, що напад завдала 47-а ракетна бригада 8-ої загальновійськової армії ЗС РФ під командуванням полковника Віталія Бобиря, застосувавши крилаті ракети “Іскандер-К”.

Після початку вторгнення Віктор Маринчак продовжує службу у храмі Іоана Богослова, хоча благословив на евакуацію усіх, хто вирішив їхати з Харкова. Зараз у храмі часто відспівують військових, що змушує отця Віктора ставити собі питання, на які важко дати відповідь.

Липці — село на Харківщині, яке розташоване за п’ять кілометрів від кордону з РФ. До Харкова звідси — 34 кілометри.

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти підписала меморандуми про співпрацю з Міністерством юстиції та Міністерством охорони здоров’я.

Над доведенням злочину геноциду, скоєного російськими військовими в Україні, працюють разом українські правоохоронці та міжнародні експерти.

Мешканка зруйнованого міста розповідає про перші тижні війни.