Статті

‘…Вони весь час нам казали: ми вас міняємо, їдемо на обмін... Я так вісім разів переїжджав з місця на місце, думаючи, що їду на обмін. А привозили на нову ‘прийомку’... Щойно нас вивантажували з автозака, починалося побиття’.

Прикордонну Дергачівщину росіяни атакували однією з перших. Близько половини громади було окуповано. Тоді ж село Шаповалівка опинилося в сірій зоні.

Картини художника Матвія Вайсберга стали ілюстраціями нашої нової книги про Маріуполь. Він вважає, що ми повинні робити більше для просування сучукрмистецтва у світі.

Людмила Василівна чекає на повернення з російського полону одразу двох рідних людей: у вересні 2022 року в Енергодарі росіяни забрали її братів — близнюків Сергія та Олександра Коржів.

На Харківщині всього за 10 хвилин одне від одного лежать два села: Дібрівне та Курулька. Одне було окуповане росіянами та рясно заміноване, друге — зруйноване.

І до чого тут чебуреки? Історію зі служби пригадує підполковник ЗСУ Олег Сидоренко.

За 10 років жоден суд так і не розглянув питання: чи були злочини проти учасників Революції гідності злочинами проти людяності?

Спогади про Олега Орлова.

Що відбувається в російському полоні з українськими цивільними.

Це лише частина із сотень злочинів Росії проти церков під час війни в Україні.

Подається опис фільтраційних процедур щодо українців, яких примусово вивозять до Росії.

Валерія Камінська — бізнесвумен із Маріуполя. Вона розповідає моторошні історії про катування, життя під обстрілами, пригадує свій діалог із молодим чеченцем, від якого він розплакався.

У селищі Питомник, що на Харківщині, внаслідок постійних ворожих обстрілів не вцілів жоден будинок.

Віталій Смажев разом із мамою провів 100 днів у окупованому Ізюмі. Йому доводилося копати могили для людей похилого віку, які помирали від холоду.

“Привіт, мої любі!.. Я вас усіх міцно обіймаю, всіх люблю, я живий-здоровий, скоро буду”... Цей лист від чоловіка Тетяна отримала у травні. Вона не бачила його з 19 липня 2022 року .

31 січня з російської неволі вдалося повернути понад дві сотні воїнів та цивільних.

Під час війни селище Лісне стало однією з найгарячіших точок на Харківщині: ЗСУ зупинили російських військових всього за чотири кілометри звідси. Наступні пів року селище перебувало в оточенні окупантів.

Особливості справи щодо воєнних злочинів, вчинених в Херсонській області проти американця.

Пані Оксана — вчителька. Коли Маріуполь обстрілювали, жінці здавалося, що її серце перетворюється на маленьку пташку.

Ми зафіксували 156 смертей та 279 поранень цивільних через міни.

З початком російсько-української війни Первомайське постійно обстрілювали. Понад рік в селі не було світла: окупанти сильно пошкодили електромережі.

Викрали цивільну, стріляли біля її вуха, били до втрати свідомості — росіянина та луганчанина підозрюють у порушенні законів та звичаїв війни.

175 кілограмів тротилу, 68 протитанкових мін — неймовірну кількість вибухівки залишили по собі росіяни у прикордонному селі на Харківщині.

Чи варто проводити паралелі між сучасними справами про воєнні злочини та Харківським процесом 1943 року?