Тілесні ушкодження як воєнний злочин проти українців

Формально не катування, але наслідки бувають навіть гіршими.
Ганна Корчмар29 травня 2024UA DE EN ES FR RU

[телесни ушкодження]

Джерело фото: Depositphotos

На тимчасово окупованих територіях російські військові вчинили цілий спектр злочинів, серед яких найвідчутніші — катування, вбивства, свавільні арешти. На фоні них умисним тілесним ушкодженням не приділяють значної уваги медіа та правозахисники — їх непросто відрізнити від катувань чи замаху на вбивство, це вимагає просунутих знань юридичної практики.

На травень 2024 року ініціатива T4P зафіксувала 336 випадків умисних тілесних ушкоджень проти цивільних під час війни в Україні.

  • Київська область — 95 випадків
  • Чернігівська область — 60 випадків
  • Херсонська область — 48 випадків

Здебільшого тілесні ушкодження наносилися із застосування стрілецької зброї або транспорту. Снайпери стріляли у ноги або у руки потерпілих аби обмежити їхню мобільність чи змусити залишатися на певній території. Російські військові збивали та наїжджали на мешканців окупованих територій — за свідченнями постраждалих, це траплялося під дією алкоголю чи інших наркотиків.

Хоча катування або умисні вбивства у контексті російського вторгнення превалюють за чистою кількістю, наслідки тілесних ушкоджень можуть бути однаково згубними — потерпілі сильно страждають та можуть померти через відсутність медичної допомоги. Багатьом вдалося вижити лише чудом.

Нам вдалося ідентифікувати 153 людини, яким нанесли тілесні ушкодження. Восьмеро з них померли від наслідків — часто через те, що нікому було їм допомогти, або оточуючі боялися це зробити через можливу помсту від росіян. Ми ідентифікували 7 виконавців цих злочинів, які мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Більшість тілесних ушкоджень наносилися жертвам під час індивідуальних атак на вулицях чи на блокпостах. Лише невелика частина (менше 10% потерпілих) постраждала у власних будинках. У цьому випадку російські військові проводили обходи, рейди чи масові обшуки у будівлях місцевих жителів. За найменший спротив обшуку людей били. При цьому не мало значення, чи підозрювали в чомусь потерпілого, — побиття здійснювали для придушення опору та примушення замовкнути. Запитання про мотиви та підстави обшуків не сприймалися.

Окрема частина потерпілих чинила спротив незаконному відбиранню майна під час обшуків. Вони протестували проти того, щоб їхні цінності, меблі, побутова техніка, були вкрадені. За це їх могли побити.

Чому це не катування?

Як розмежувати катування та умисні тілесні ушкодження? Це непросте питання для юриста з міжнародного кримінального права. Хоча катування зазвичай також передбачає нанесення фізичної шкоди різної тяжкості, однак воно має ще одну кваліфікуючу ознаку — його застосовують з якоюсь метою. Таке насильство передбачає спробу змусити потерпілого щось вчинити або утриматися від вчинення певних дій. Застосовується воно зазвичай під час допитів або щодо полонених у камерах — щоб пригнічити їхню волю.

Щодо умисних тілесних ушкоджень, вони не мають чітко визначеної мети — окрім власне нанесення фізичної шкоди. Тому як умисні тілесні ушкодження в контексті війни можуть кваліфікуватися цілеспрямовані (із застосування стрілецької зброї, транспортних засобів, підручних засобів) випадки нанесення шкоди цивільним на тимчасово окупованих територіях, які не пов’язані з вимаганням у них певної інформації, грошей, цінностей тощо.

Найбільш поширений мотив нанесення умисних тілесних ушкоджень — придушення опору потерпілого, сіяння атмосфери страху та безкарності окупаційних військ.

Згідно з пунктом (2) (а) (ііі) статті 8 Римського статуту, “умисне заподіяння сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров’ю” вважається воєнним злочином.

Умисне тілесне ушкодження як склад злочину має об’єктивну та суб’єктивну сторони. До об’єктивної сторони належить нанесення фізичної шкоди потерпілому. Така шкода може наноситися різними способами: шляхом побиття ногами чи руками, використання холодної, вогнепальної зброї, використання підручних засобів. Тяжкість шкоди може бути різною — від легких ушкоджень, які не потребують госпіталізації, до загрозливих для життя важких станів.

Постріли снайпера вважаються умисним тілесним ушкодженням коли він цілився не у життєво важливі органи, а у кінцівки. Варто підкреслити, що якщо потерпілий не загинув від пострілу лише за щасливою випадковістю, але отримав тілесні ушкодження, — такі дії слід кваліфікувати як замах на умисне вбивство.

Хоча умисні тілесні ушкодження не часто можна зустріти серед кваліфікацій дій російських військових в Україні, цей злочин є одним із найтяжчих і вимагає активної концентрації на ньому з боку правоохоронних органів та громадськості.

Редактор: Денис Волоха.

Поділитися

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ХПГ. У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.

Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за телефоном +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт:usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: facebook.com/USAIDUkraine