Російські дрони пошкодили понад 2 тисячі житлових будинків в Україні

Найбільше від атак БПЛА страждають прифронтові регіони.
Ганна Корчмар31 травня 2024UA DE EN ES FR RU

Ілюстрація: © Марія Крикуненко Иллюстрация: © Мария Крикуненко

Ілюстрація: © Марія Крикуненко

Війна в Україні дала нове життя безпілотникам: хоча дорогі безпілотні системи вже давно використовуються арміями країн НАТО, з початком повномасштабної війни з Росією дрони перетворилися на окремий рід військ та займають усе більшу частку серед озброєння на полі бою.

Росіяни, дивлячись на досвід українців, теж почали масове виробництво та закупівлю безпілотних апаратів — часто їх скеровують для атаки на цивільні об’єкти в різних містах України, а зі зменшенням запасу ракет дрони-камікадзе стають основним інструментом для атак на електростанції та іншого терору населення України.

Під час війни російські військові використовують наступні моделі безпілотних літальних апаратів:

  1. Орлан-10. Це один із найпоширеніших російських БПЛА, призначений для розвідки, спостереження та коригування артилерійського вогню. Орлан-10 може літати на великій висоті і збирати дані про позиції противника, що робить його цінним інструментом для російських військових.
  2. Форпост. Цей БПЛА є копією ізраїльського Searcher Mk II, який виробляється в Росії за ліцензією. Форпост використовується для розвідки та спостереження на середніх дистанціях і може залишатися в повітрі до 16 годин.
  3. ZALA 421-16E. Це мініатюрний БПЛА, призначений для ближньої розвідки і збору даних в реальному часі. Його компактні розміри дозволяють використовувати його в умовах обмеженого простору і складного рельєфу.
  4. Елерон-3 — використовується для тактичної розвідки на коротких дистанціях. Цей БПЛА може запускатися вручну і є дуже мобільним, що дозволяє швидко розгортати його в бойових умовах.
  5. Тахіон. Цей міні-БПЛА застосовується для збору розвідувальної інформації на полі бою. Він може запускатися з катапульти і здатний проводити спостереження в будь-яких погодних умовах.
  6. Ланцет — це ударний БПЛА-камікадзе, який використовується для знищення наземних цілей, може зависати у повітрі до 40 хвилин, очікуючи на ціль. Він має високоточну систему наведення і може ефективно знищувати техніку та інфраструктуру противника.
  7. Куб-БЛА — попередник “ланцетів”, це ще один ударний безпілотник-камікадзе, який оснащений вибуховим зарядом і може використовуватися для завдання точкових ударів по стратегічних цілях.
  8. Гранат-4 — БПЛА середнього радіуса дії, призначений для виконання розвідувальних і спостережних завдань. Він може здійснювати польоти на великі відстані і передавати зібрану інформацію у режимі реального часу.
  9. Шахед-136 (Герань-2). Це іранський БПЛА-камікадзе, який також виробляється на території Росії. Він має значний радіус дії і призначений для знищення як військових, так і цивільних об’єктів.

Для атак на цивільні об’єкти застосовуються апарати на кшталт Шахед-136 (Герань-2) та Куб-БПЛА (Ланцет-3). За інформацією, зібраною глобальною ініціативою T4P, ці безпілотні літальні апарати використовувалися для вчинення щонайменше 3147 злочинів на території України. Унаслідок ударів постраждало 276 людей, а також було пошкоджено велику кількість об’єктів цивільної інфраструктури.

Збитки від ударів БПЛА

Унаслідок ударів, зокрема, було пошкоджено:

  • 238 об’єктів бізнесу — магазини, фабрики тощо
  • 76 освітніх закладів — школи, дитячі садки та університети
  • 34 державні установи, зокрема адміністративні будівлі
  • 2087 житлових будинків
  • 26 об’єктів транспортної інфраструктури, включаючи дороги, мости та залізничні колії
  • 22 лікарні
  • 124 об’єкти на кшталт систем водопостачання, електропостачання та теплопостачання
  • 171 автомобіль, що належать як приватним особам, так і організаціям, зокрема машини швидкої та транспорт для гуманітарної допомоги

Географія ударів

Удари проводилися по всій території України, проте найбільше постраждали конкретні області:

  • Запорізька область зазнала найбільших ударів — 1643. Це пов’язано із важливим стратегічним значенням регіону.
  • Херсонська область — 546 ударів, що пояснюється її розташуванням біля лінії фронту та наявністю ключових транспортних вузлів.
  • Одеська область — 336 ударів, зокрема через її значення як морського порту і центру логістики.
  • Дніпропетровська область — 146 ударів, що пов’язано з індустріальним значенням регіону і розташуванням важливих промислових об'єктів.

Для чого знищувати цивільні об’єкти?

БПЛА застосовуються для атак на цивільне населення з різними цілями:

  • Залякування населення. Постійні атаки створюють атмосферу страху і невизначеності, що деморалізує людей і впливає на їхню психологічну стійкість.
  • Знищення цивільної інфраструктури. Руйнування будинків, шкіл, лікарень і адміністративних будівель значно ускладнює нормальне життя і функціонування громад.
  • Підрив інфраструктури життєзабезпечення. Удари по системах водопостачання, електропостачання та теплопостачання мають на меті позбавити людей базових умов для життя, що особливо критично в зимовий період.

Наслідки для населення України

Наслідки використання БПЛА для атак на цивільні об’єкти є катастрофічними. Окрім фізичних руйнувань, що завдають прямої шкоди життю і здоров’ю людей, вони створюють додаткові виклики:

  • Гуманітарна криза. Масове руйнування житлових будинків змушує людей залишати свої домівки, створюючи великий потік внутрішньо переміщених осіб та біженців.
  • Економічні втрати. Зруйнована інфраструктура і підприємства означають втрату робочих місць і зниження економічної активності. Робота сфери послуг ускладнюється перебоями з енергетикою та необхідністю закриватися під час оголошення тривог.
  • Психологічний стрес. Коли щодня можна потрапити під атаку дронів, це створює серйозний тиск на мешканців міст та сіл — особливо у прифронтових регіонах, де час на реагування мінімальний.

Атаки, вчинені російськими військовими за допомогою БПЛА, не слід сприймати як “легші” та менш небезпечні, порівняно з іншими нападами. Як і ракетні чи артилерійські удари, вони спричиняють значної шкоди українському підприємництву та повсякденному життю цивільного населення, а їхня дешевизна дозволяє застосовувати їх масово, що у чистих числах спричиняє навіть більші руйнування, ніж поодинокі запуски дорогих і потужних ракет.

Редактор: Денис Волоха

Поділитися

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ХПГ. У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.

Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за телефоном +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт:usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: facebook.com/USAIDUkraine