Російські дрони пошкодили понад 2 тисячі житлових будинків в Україні

Війна в Україні дала нове життя безпілотникам: хоча дорогі безпілотні системи вже давно використовуються арміями країн НАТО, з початком повномасштабної війни з Росією дрони перетворилися на окремий рід військ та займають усе більшу частку серед озброєння на полі бою.

Росіяни, дивлячись на досвід українців, теж почали масове виробництво та закупівлю безпілотних апаратів — часто їх скеровують для атаки на цивільні об’єкти в різних містах України, а зі зменшенням запасу ракет дрони-камікадзе стають основним інструментом для атак на електростанції та іншого терору населення України.

Під час війни російські військові використовують наступні моделі безпілотних літальних апаратів:

1. Орлан-10. Це один із найпоширеніших російських БПЛА, призначений для розвідки, спостереження та коригування артилерійського вогню. Орлан-10 може літати на великій висоті і збирати дані про позиції противника, що робить його цінним інструментом для російських військових.
2. Форпост. Цей БПЛА є копією ізраїльського Searcher Mk II, який виробляється в Росії за ліцензією. Форпост використовується для розвідки та спостереження на середніх дистанціях і може залишатися в повітрі до 16 годин.
3. ZALA 421-16E. Це мініатюрний БПЛА, призначений для ближньої розвідки і збору даних в реальному часі. Його компактні розміри дозволяють використовувати його в умовах обмеженого простору і складного рельєфу.
4. Елерон-3 — використовується для тактичної розвідки на коротких дистанціях. Цей БПЛА може запускатися вручну і є дуже мобільним, що дозволяє швидко розгортати його в бойових умовах.
5. Тахіон. Цей міні-БПЛА застосовується для збору розвідувальної інформації на полі бою. Він може запускатися з катапульти і здатний проводити спостереження в будь-яких погодних умовах.
6. Ланцет — це ударний БПЛА-камікадзе, який використовується для знищення наземних цілей, може зависати у повітрі до 40 хвилин, очікуючи на ціль. Він має високоточну систему наведення і може ефективно знищувати техніку та інфраструктуру противника.
7. Куб-БЛА — попередник “ланцетів”, це ще один ударний безпілотник-камікадзе, який оснащений вибуховим зарядом і може використовуватися для завдання точкових ударів по стратегічних цілях.
8. Гранат-4 — БПЛА середнього радіуса дії, призначений для виконання розвідувальних і спостережних завдань. Він може здійснювати польоти на великі відстані і передавати зібрану інформацію у режимі реального часу.
9. Шахед-136 (Герань-2). Це іранський БПЛА-камікадзе, який також виробляється на території Росії. Він має значний радіус дії і призначений для знищення як військових, так і цивільних об’єктів.

Для атак на цивільні об’єкти застосовуються апарати на кшталт Шахед-136 (Герань-2) та Куб-БПЛА (Ланцет-3). За інформацією, зібраною глобальною ініціативою T4P, ці безпілотні літальні апарати використовувалися для вчинення щонайменше 3147 злочинів на території України. Унаслідок ударів постраждало 276 людей, а також було пошкоджено велику кількість об’єктів цивільної інфраструктури.

Збитки від ударів БПЛА

Унаслідок ударів, зокрема, було пошкоджено:

• 238 об’єктів бізнесу — магазини, фабрики тощо
• 76 освітніх закладів — школи, дитячі садки та університети
• 34 державні установи, зокрема адміністративні будівлі
• 2087 житлових будинків
• 26 об’єктів транспортної інфраструктури, включаючи дороги, мости та залізничні колії
• 22 лікарні
• 124 об’єкти на кшталт систем водопостачання, електропостачання та теплопостачання
• 171 автомобіль, що належать як приватним особам, так і організаціям, зокрема машини швидкої та транспорт для гуманітарної допомоги

Географія ударів

Удари проводилися по всій території України, проте найбільше постраждали конкретні області:

• Запорізька область зазнала найбільших ударів — 1643. Це пов’язано із важливим стратегічним значенням регіону.
• Херсонська область — 546 ударів, що пояснюється її розташуванням біля лінії фронту та наявністю ключових транспортних вузлів.
• Одеська область — 336 ударів, зокрема через її значення як морського порту і центру логістики.
• Дніпропетровська область — 146 ударів, що пов’язано з індустріальним значенням регіону і розташуванням важливих промислових об'єктів.

Для чого знищувати цивільні об’єкти?

БПЛА застосовуються для атак на цивільне населення з різними цілями:

• Залякування населення. Постійні атаки створюють атмосферу страху і невизначеності, що деморалізує людей і впливає на їхню психологічну стійкість.
• Знищення цивільної інфраструктури. Руйнування будинків, шкіл, лікарень і адміністративних будівель значно ускладнює нормальне життя і функціонування громад.
• Підрив інфраструктури життєзабезпечення. Удари по системах водопостачання, електропостачання та теплопостачання мають на меті позбавити людей базових умов для життя, що особливо критично в зимовий період.

Наслідки для населення України

Наслідки використання БПЛА для атак на цивільні об’єкти є катастрофічними. Окрім фізичних руйнувань, що завдають прямої шкоди життю і здоров’ю людей, вони створюють додаткові виклики:

• Гуманітарна криза. Масове руйнування житлових будинків змушує людей залишати свої домівки, створюючи великий потік внутрішньо переміщених осіб та біженців.
• Економічні втрати. Зруйнована інфраструктура і підприємства означають втрату робочих місць і зниження економічної активності. Робота сфери послуг ускладнюється перебоями з енергетикою та необхідністю закриватися під час оголошення тривог.
• Психологічний стрес. Коли щодня можна потрапити під атаку дронів, це створює серйозний тиск на мешканців міст та сіл — особливо у прифронтових регіонах, де час на реагування мінімальний.

Атаки, вчинені російськими військовими за допомогою БПЛА, не слід сприймати як “легші” та менш небезпечні, порівняно з іншими нападами. Як і ракетні чи артилерійські удари, вони спричиняють значної шкоди українському підприємництву та повсякденному життю цивільного населення, а їхня дешевизна дозволяє застосовувати їх масово, що у чистих числах спричиняє навіть більші руйнування, ніж поодинокі запуски дорогих і потужних ракет.