Кожна десята українська школа постраждала від війни

Станом на середину квітня в базі даних ініціативи T4P задокументовано 2204 ймовірні воєнні злочини щодо закладів освіти та науки.
Микола Комаровський13 травня 2024UA DE EN FR RU

Черкаськолозівський ліцей. © ХПГ Черкассколозовской лицей. © ХПГ

Черкаськолозівський ліцей. © ХПГ

Російсько-українська війна триває, наші міста і села зазнають руйнувань. Серед іншого, ворог руйнує школи, дитсадки, вищі навчальні заклади. За інформацією урядового порталу saveschools.in.ua, 3798 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, а 365 з них було зруйновано повністю. У базі даних коаліції T4P ми фіксуємо пошкодження та руйнування закладів освіти й науки, а також інші протиправні дії, пов’язані з освітою. Пропонуємо до вашої уваги огляд зібраної нами інформації.

Загальна статистична інформація

Станом на середину квітня в базі даних коаліції ХПГ налічувалося 2204 епізодів, що стосувалися закладів науки та освіти. 

© Сергій Приткін © Сергей Прыткин

© Сергій Приткін

Як можна побачити із загальної статистики, найбільша кількість епізодів була зафіксована в прифронтових областях. Ба більше, в населених пунктах, де відбувалися запеклі бої, ситуацію з закладами освіти без перебільшення можливо назвати катастрофічною.

Шкільні заклади освіти

© Сергій Приткін © Сергей Приткин

© Сергій Приткін

Найбільша кількість зафіксованих у базі даних T4P руйнувань та пошкоджень закладів освіти стосується саме шкіл. Йдеться про щонайменше 1253 епізоди. Враховуючи, що нині в України функціонує 12 604 заклади середньої освіти, можна стверджувати: ворог пошкодив кожну десяту українську школу.

У деяких містах, де відбувались активні бойові дії, майже всі школи зруйновані. В одній із попередніх публікацій ми вказували на те, що у Маріуполі було пошкоджено 83% шкіл.

Іншим прикладом є окуповане місто Бахмут, населення якого до початку повномасштабного вторгнення складало понад 70 тисяч осіб. За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у місті Бахмут функціонувало 13 шкіл. Станом на сьогодні в базі даних коаліції T4P зафіксовано інформацію про руйнування або істотне пошкодження принаймні 9 шкільних закладів.

Наприклад, так виглядає багатопрофільний ліцей №11. Цей заклад освіти був найстарішим у місті, його було зведено ще за часів Російської Імперії у 1911 році.

Бахмутський навчально-виховний комплекс №1. Фото: Олексій Рева / Facebook Бахмутский учебно-воспитательный комплекс №1. Фото: Алексей Рева / Facebook

Бахмутський навчально-виховний комплекс №1. Фото: Олексій Рева / Facebook

Зруйновано й історичну будівлю іншого бахмутського закладу освіти — Бахмутської школи мистецтв. Вона діяла в спорудах, які було зведено у 1896-му та у 1912-му роках.

Бахмутська школа мистецтв №1. Фото: Платформа “Свій дім” Бахмутская школа искусств №1. Фото: Платформа “Свой дом”

Бахмутська школа мистецтв №1. Фото: Платформа “Свій дім”

Таким чином можна констатувати, що у Бахмуті втрачено майже усі заклади освіти, і навіть після потенційної деокупації міста потрібні будуть значні ресурси та час, щоб відновити хоча б частину зруйнованих будівель. З урахуванням того факту, що у місті значних пошкоджень зазнала й житлова забудова, населення міста навряд чи вже повернеться на довоєнний рівень, що тільки додатково буде ускладнювати відновлення закладів освіти.

Вночі 16 жовтня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по одній зі шкіл в Гуляйпільській територіальній громаді Запорізької області. Вибуховою хвилею вибило майже всі вікна, фасад і дах. Персоналу вдалося врятувати частину меблів і бібліотеку. Суттєво, що школа була єдиним закладом на все село, і в ній навчалося понад сто дітей з населеного пункту.

Зруйнована школа на Гуляйполі. Фото: Олександр Старух / Telegram Разрушенная школа на Гуляйполе. Фото: Александр Старух / Telegram

Зруйнована школа на Гуляйполі. Фото: Олександр Старух / Telegram

Влітку 2022 року російські військові завдали удару по опорній школі в Есманській громаді, що на Сумщині. Як можна побачити на фото, заклад отримав значні пошкодження.

Опорна школа в Есманській громаді. Фото: Дмитро Живицький / Сумська ОВА / Telegram Опорная школа в Эсманской общине. Фото: Дмитрий Живицкий / Сумская ОВА / Telegram

Опорна школа в Есманській громаді. Фото: Дмитро Живицький / Сумська ОВА / Telegram

2 січня 2024 року внаслідок чергового обстрілу Харкова з ракетних комплексів С-300, було зруйновано школу №35, що знаходиться в Основ’янському районі міста.
 

Харківська гімназія № 35. Фото: Суспільне.Новини Харьковская гимназия № 35. Фото: Общественное.Новости

Харківська гімназія № 35. Фото: Суспільне.Новини

У регіонах, що розташовані далеко від фронту, навчальні заклади були пошкоджені або зруйновані внаслідок ракетних ударів та атак безпілотників.

Так, під час ракетної атаки на Львів 6 липня 2023 року було пошкоджено дві дитячі комунальні установи — будинок дитини та санаторну школу. За попередніми оцінками сума завданих збитків сягає кількасот тисяч гривень.

Фото: Львівська обласна рада / Facebook Фото: Львовский областной совет / Facebook

Фото: Львівська обласна рада / Facebook

Вибуховою хвилею від ракетного удару військ РФ по одному з селищ на Рівненщині було пошкоджено місцевий ліцей.

Фото: Суспільне.Рівне Фото: Общественное. Ровно

Фото: Суспільне.Рівне

Хоча здається, що ситуація із закладами освіти у далеких від фронту регіонах є менш проблематичною, журналісти звернули увагу на факт доволі довгого відновлення освітнього закладу в одній із західних громад. Йдеться про школу у Великому Жолудську, що на Рівненщині. Вона була пошкоджена уламками російського БПЛА ще у перші дні повномасштабного вторгнення Росії. Як зазначається, відтоді протягом 9 місяців школу так і не відремонтували повністю, хоча працівникам закладу вдалося своїми силами усунути частину наслідків.

Фото: Володимирець.City Фото: Владимирец.City

Фото: Володимирець.City

Дитячі садки

У базі даних налічується щонайменше 300 епізодів, в яких ідеться про пошкодження дошкільних закладів освіти.

У лютому цього року внаслідок бомбардування селища Нью-Йорк на Донеччині авіаційними бомбами ФАБ-500, було знищено дитячий садок.

Фото: Національна поліція України Фото: Национальная полиция Украины

Фото: Національна поліція України

24 травня 2023 року російські військові керованою авіаційною бомбою поцілили по дитячому садку в Юнаківській громаді на Сумщині. За словами директорки закладу, будівля відновленню не підлягає.

Фото: Суспільне.Суми Фото: Общественное. Сумы

Фото: Суспільне.Суми

Заклади вищої освіти

У базі T4P руйнування або пошкодження закладів вищої освіти зустрічаються щонайменше 154 рази.

У Миколаєві ціллю російських військових неодноразово ставав Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Внаслідок атаки 19 серпня 2022 року двома ракетами було зруйновано головний корпус будівлі.

Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Фото: Суспільне.Миколаїв Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Фото: Суспільне.Миколаїв Черноморский национальный университет имени Петра Могилы. Фото: Общественное. Николаев

Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Фото: Суспільне. Миколаїв

25 березня 2024 року російські військові завдали ракетного удару по Києву. Пошкоджень зазнала Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Частину будівлі корпусу було повністю зруйновано.

Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Фото: Факти Киевская государственная академия декоративно-прикладного искусства и дизайна имени Бойчука. Фото: Факты

Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Фото: Факти

Ситуація із закладами вищої освіти у регіонах, де відбуваються активні бойові дії, або в тих, які потрапили під окупацію, також є доволі складною.

Хоча на відміну від шкіл та садочків, ВНЗ мають можливість релокації до інших, більш безпечних регіонів, навряд чи мова може йти про повноцінну роботу переміщених університетів.

За словами представників Міністерства освіти і науки України, передислокація закладів хоча й відбувається, однак про роботу університетів на довоєнному рівні мова не йде. Олег Шаров, генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти, відповідаючи на питання про втрати переміщених ВНЗ, зазначив: “Звичайно, їхні втрати є критичними. У нас переміщених зараз 44 заклади вищої освіти. Це приблизно із 300. Багато. Хоча, якщо брати кількість студентів, то кількість студентів, порівняно, невелика. Тому що у нас не були переміщені заклади вищої освіти Харкова, Запоріжжя, Дніпра. Ці залишилися на місцях”. За його словами, у переміщених закладах навчається приблизно 7-8% студентів.

Інші об’єкти, пов’язані з освітою

До цієї категорії в рамках цієї публікації ми відносимо бібліотеки, дитячі центри творчості, спортивні комплекси, науково-дослідні установи тощо.

Щонайменше 20 епізодів в базі даних T4P стосуються пошкоджених бібліотек.

Так, наприклад, 30 жовтня 2023 року внаслідок обстрілу пошкоджень зазнала Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Гончара.

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара. Фото: Херсонська ОДА (ОВА) / Telegram Херсонская областная универсальная научная библиотека им. Олеся Гончара. Фото: Херсонская ОГА (ОВА) / Telegram

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара. Фото: Херсонська ОДА (ОВА) / Telegram

Під час штурму міста Лиман на Донеччині у 2022 році російські війська частково зруйнували сучасну велобазу, яку відкрили восени 2021 року. Про це повідомляв тодішній голова Донецької ОВА Павло Кириленко.

За словами губернатора, лиманський велокомплекс зі спеціалізованою трасою Bicycle Moto eXtreme — єдиний в Україні. Він мав приймати міжнародні та національні змагання.

Фото: Павло Кириленко / Голова АМКУ / Telegram Фото: Павел Кириленко / Глава АМКУ / Telegram

Фото: Павло Кириленко / Голова АМКУ / Telegram

Під час окупації Харківської області у 2022 році російські військові розграбували та пошкодили унікальну Радіоастрономічну обсерваторію імені С.Я. Брауде.

За словами академіка НАН України, заступника директора з наукової роботи Радіоастрономічного інституту, Олександра Коноваленка, 90% інфраструктури було зруйновано і розкрадено, а збитки сягають сотні мільйонів доларів.

© Ірина Скачко © Ирина Скачко

© Ірина Скачко

Не лише обстріли

Відомі випадки, коли на окупованих територіях заклади освіти хоч і не були зруйновані російськими військовими, але окупаційна адміністрація активно вилучала українські книжки та знищувала навчальну та художню літературу.

На початку січня 2024 року так зване міністерство освіти “Луганської Народної Республіки” видало наказ про визнання “неприпустимою” усієї літератури та наочних посібників, написаних українською мовою, і вилучення таких книжок із усіх навчальних закладів Луганської області.

Фото: Східний / Telegram Фото: Восточный / Telegram

Фото: Східний / Telegram

Про вилучення української літератури ще у 2022 році повідомляв й міський голова Енергодару. В його дописі йшлося про знищення української літературу в бібліотеках, а також про вилучення шкільних підручників з історії.

Можна з упевненістю сказати: подібні дії є підтвердженням політики Росії щодо викоренення української мови на окупованих територіях і впровадження системи освіти, яка б включала викладання виключно “російської версії історії”.

Правова кваліфікація

У Римському статуті передбачена відповідальність за умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями (пп. ХХ. Ст. 8 РС)

Отже, для кваліфікації руйнування (пошкодження) закладу освіти за особливою статтею, вимагається дотримання двох вимог:

  1. Напад має бути умисно спрямованим проти закладу освіти. Це означає, що військовий свідомо завдає удару і розуміє, що за наслідками своїх дій буде завдано шкоди конкретній будівлі, яка призначена для освітніх потреб;
  2. Такий заклад не має бути військовою ціллю. Іноді будівлі шкіл та закладів освіти використовуються військовими для своїх власних потреб. У такому випадку удар по території навчального закладу не може бути кваліфікований як воєнний злочин.

Поділитися