Статті

Як пояснити дітям, що росіяни, які вторглися до твоєї хати, тримають у полоні твою матір і називають її “терористкою”?

Продовження дискусії щодо природи геноциду.

​​​​​​​Віталій Бандрушків — мешканець стражденного Маріуполя, який був вимушений з дружиною та дитиною шукати прихисток у Дрогобичі. Зараз наш співрозмовник вже пішов воювати з загарбниками.

Найбільше від обстрілів потерпає цивільне населення прикордонних регіонів України.

Архітекторка і художниця Галина Булгакова залишила в рідному Харкові все: квартиру, картини, напівзруйновані салтівські будинки, які колись проектувала. До Львова мисткиня приїхала лише з онуком.

Микиту Шкрябіна, студента третього курсу юридичного університету, ніхто не бачив з того часу, як 29 березня 2022 року його схопили російські військові в Харківській області.

У період з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2023 року нами було зафіксовано 1874 випадки зникнень у Харківській області. Всього зникло 2025 людей.

Документатори Харківської правозахисної групи знімають зруйновану Харківщину на камери із землі та з дронів. У цій підбірці — світлини Руських Тишків після деокупації.

На обстріли припадає 84% усіх воєнних злочинів, що вчиняються в Україні. Ініціатива T4P задокументувала понад 30 тисяч обстрілів цивільних об’єктів від 24-го лютого.

Сьогодні — Міжнародний день захисту жертв катувань. Наводимо зібрані дані про катування, вчинені росіянами у 2022-2023 роках.

Харківська правозахисна група (ХПГ) задокументувала численні атаки на освітні заклади Харківщини. Їх руйнування може суттєво позначитися на розвитку регіону.

Знищення Каховської ГЕС, яке сталося 6 червня 2023 року, вкотре нагадало всьому світові про те, що за своєю брутальністю російська агресія проти України не поступається подіям Другої світової війни.

Мешканка Бородянки Валентина Торгонська ховалася разом з іншими людьми у підвалі, коли перед будинком розірвався снаряд. Вона залишилася безхатьком і не знає, як житиме далі.

26 травня 2023 року в Любляні 80 держав, серед яких і Україна, схвалили текст Конвенції про міжнародне співробітництво розслідування та переслідування злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та інших міжнародних злочинів.

Кам’янка — село на Харківщині, що розташоване за 10 км від Ізюма. Уже з перших днів повномасштабної війни воно опинилося в зоні запеклих боїв.

Мати Олени померла в Ізюмі від анорексії. Незважаючи на численні спроби евакуації, її так і не вдалося вивезти з окупованої території. Відсутність лікування й байдуже ставлення окупантів та колаборантів вбило літню жінку.

Коли почалася війна, військовослужбовиця Валерія Крокіс була на восьмому місяці вагітності. Вона втратила зв’язок із чоловіком, який пішов служити. Їй вдалося вирватися з окупації, народити дитину у Львові та возз’єднатися із чоловіком, який був поранений на фронті.

Визнання дій Росії в Україні геноцидом урядами багатьох країн, визнання геноцидом депортації Росією українських дітей, видача ордеру на арешт російського президента є фактами. Про що це свідчить, і чому ці події є важливими?

З Галиною Хорощак ми зустрілися в її зруйнованій від авіаударів квартирі в Бородянці. Жінка зі сльозами на очах розповіла про те, як росіяни скидали бомби на житлові будинки, розстрілювали цивільних і мародерили.

Квітуча та гарна — такими словами Людмила Іванівна описує Бородянку. Однак ані краса, ані благоустрій, що здивував окупантів, не завадили їм зруйнувати не лише селище, а й людські життя.

Кілька функцій МКЧХ, на жаль, дотепер залишаються нереалізованими. Необхідні термінові дії щодо вирішення цих проблем, бо їхня невирішеність завдає страждань десяткам тисяч людей.

Міжнародне товариство Меморіал було ліквідовано російським Верховним судом 28 лютого 2022 року. Але Меморіал неможливо ліквідувати, як неможливо заборонити людині думати та пам’ятати.

Мешканка Бородянки Нінель Чернишенко на власні очі бачила, як російські літаки навмисно скидували бомби на мирні будинки. Попри все, вона вірить у Перемогу, мир і відбудову України.

Маріупольчанка Віра Тята 48 років працювала вихователькою у дитячому садку. Навіть у страшному сні не могла уявити, що їй доведеться ховатись у підвалі від бомбардувань, а все нажите буде знищено російськими окупантами.