Катування українців в Харківській області під час окупації

Дана публікація присвячена зібраній інформації про події, які мають ознаки катувань, ймовірно вчинених військовими РФ проти українців. Дослідження спирається на дані, які були задокументовані ХПГ у базі даних коаліції “T4P” за період з 24 лютого 2022 року по 15 вересня 2023 року.

Збір інформації триває. ХПГ продовжує надавати правову, психологічну та гуманітарну допомогу постраждалим від міжнародних злочинів.

Повна версія цієї статті доступна за посиланням.

Загальна інформація

Протягом періоду з 24 лютого 2022 по 15 вересня 2023 року на території Харківської області ХПГ задокументувала інформацію про 308 інцидентів, які пов’язані з катуванням або нелюдським поводженням.

Серед цих інцидентів найбільша кількість була задокументована на ТОТ[1] Ізюмського району Харківської області — загалом 165 інцидентів. На ТОТ Харківського району задокументовано 53 інциденти, на ТОТ Куп’янського району — 48 інцидентів, на ТОТ Чугуївського району — 41 інцидент.

Згідно з зібраними ХПГ даними, на ТОТ Харківської області населеним пунктом, де було задокументоване найбільше інцидентів, є місто Ізюм — загалом 68 інцидентів.

Місця жорсткого позбавлення свободи та катувань

Протягом зазначеного періоду ХПГ задокументувала безпосередні свідчення цивільних, яких військові РФ протиправно утримували та катували у 15 різних місцях на ТОТ Харківської області.

Наймасовішим місцем жорсткого позбавлення волі та катування цивільних на ТОТ Харківської області були приміщення Вовчанського агрегатного заводу. У своєму інтерв’ю заступник начальника заводу Олег Топорков зазначив, що під час тимчасової окупації цієї території війська РФ перетворили завод на “повномасштабний концентраційний табір”.

Поряд із даними, які зібрані під час особистих контактів із жертвами та свідками катувань, Харківська правозахисна група постійно збирає та аналізує інформацію з відкритих джерел. ХПГ задокументувала інформацію про 25 місць жорсткого позбавлення свободи та катувань на ТОТ Харківської області.

Масив зібраної ХПГ інформації дозволяє обґрунтовано припустити, що, зокрема, стосовно ТОТ Харківської області, військами РФ була облаштована внутрішньо структурована дворівнева мережа місць протиправного утримання та катування цивільних.

У місцях утримання “першого рівня”[2] військові РФ утримували цивільних відносно нетривалий час після захоплення; у цих місцях проводили первинні т. зв. “допити”[3]. У місцях утримання “другого рівня”, куди спеціально перевозили жертв, зазвичай, приймали рішення щодо подальшого утримання в полоні та проведення повторних т. зв. “допитів” або звільнення з полону.

Способи катувань

Системність та цілеспрямованість катувань також підтверджується через способи їх здійснення, які є схожими для багатьох навіть географічно віддалених місць утримання.

Спираючись на свідчення жертв, можна зазначити декілька розповсюджених способів катувань, зокрема:

• Побиття руками (зокрема, і у тактичних рукавицях), ногами, сторонніми предметами (прикладами від автоматів, гумовими кийками, дерев’яною битою, ременем тощо) по обличчю, голові та тілу жертв;
• Катування електрострумом (застосування електрошокерів, шляхом під’єднання дротів до пальців, вух, носа жертви);
• Катування шляхом здійснення надрізів на вухах і пальцях жертви чи через спроби відрізати частини тіла, зокрема, вуха, навіть коли такі спроби так і не були доведені до виконання;
• Катування через імітування розстрілу.

Значна частина жертв у своїх свідченнях відзначають особливу жорстокість катувань. Жертв били настільки сильно, що вони втрачали свідомість. При катуванні струмом його сила “просто скручувала тіло … піна з рота йшла”, як про це зазначає постраждалий.

Мета катувань

Основною метою захоплення цивільних в полон та катувань були т. зв. “допити”. За своєю суттю т. зв. “допити” становили суцільне катування, метою якого було отримання необхідної інформації, якою жертви навіть не володіли. Іншими підставами для проведення т. зв. “допиту” були т. зв. “підозри” у допомозі Збройним Силам України, зокрема, через коригування вогню, проте такі т. зв. “підозри” були абсолютно безпідставними та використовувалися як безапеляційне обґрунтування захоплення в полон та подальших катувань.

Розповсюдженим було катування, пов’язане із примушенням жертви, яка мала чітку проукраїнську позицію, відкрито продемонструвати свою лояльність до РФ та “відмовитися” від своїх проукраїнських поглядів.

Значну частину випадків також становило катування, вчинене як знущання над жертвами. Зокрема, є задокументовані випадки, коли жертв могли побити без будь-якої на те причини, просто як спосіб розважитися.

Нелюдське поводження

ХПГ переконана, що умови, у яких протиправно утримували “цивільних ув’язнених”, були настільки поганими, що самі по собі становили нелюдське поводження, близьке за характером страждань до катування.

Задокументовані свідчення жертв дозволяють виділити щонайменше наступні аспекти умов полону, які становили нелюдське поводження:

• Перенаселеність камер та приміщень;
• Задуха у приміщеннях;
• Відсутність денного світла у приміщеннях;
• Відсутність або недостатня кількість харчування та питної води;
• Неналежні умови для відвідання туалету або відсутність можливості такого відвідання;
• Утримання із зав’язаними очима та у кайданках;
• Відсутність належної медичної допомоги;
• Нестерпний холод у приміщеннях.

Попередня юридична кваліфікація

Згідно з положеннями Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, катування може бути визнане воєнним злочином (ст. 8) чи злочином проти людяності (ст. 7).

При цьому варто розуміти, що катування як злочин проти людяності обов’язково передбачає вчинення зазначеного діяння як частини широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення, та за умови усвідомлення виконавцем своїх дій як частини такого нападу.

Висновки

Аналіз зібраної інформації дає підстави попередньо кваліфікувати зазначені вище діяння як злочини проти людяності за статтею 7 (1) (f) РС МКС, а саме катування, вчинене в рамках широкомасштабного та систематичного нападу, вчиненого усвідомлено та спрямованого проти цивільного населення України.

[1] Тимчасово окупована військами РФ суверенна територія України.

[2] Рівневість носить описовий характер та встановлена ХПГ на основі патернів поведінки військових РФ, що протиправно утримували та катували жертв, з метою демонстрації виявлених характерних ознак.

[3] Так звані “допити” не мають нічого спільного з допитами в кримінально-процесуальному розумінні цього слова, оскільки, фактично, являли собою методичне катування жертви.