Інформація про випадки заподіяння шкоди мінами та іншими вибуховими пристроями

Харківська правозахисна група веде документування міжнародних злочинів (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини), ймовірно вчинених російськими окупантами в Україні, зокрема, у Харкові та Харківській області.

У публікації буде досліджено зібрану інформацію про випадки заподіяння шкоди мінами та іншими вибуховими пристроями, а також ймовірні факти дистанційного мінування території Харківської області за період з 24 лютого 2022 по 20 січня 2023 року.

Загальна інформація про задокументовані інциденти

Загалом за період Харківською правозахисною групою зафіксовано щонайменше 126 інцидентів, пов’язаних із заподіянням шкоди вибуховими пристроями та ймовірними фактами дистанційного мінування території.

Серед зазначених інцидентів щонайменше у 82 випадках було спричинено шкоду життю чи здоров’ю цивільних. Також у 12 випадках пошкоджень зазнали легкові автомобілі та інші транспортні засоби.

За географічним критерієм задокументовані інциденти можна розподілити наступним чином. Найбільше епізодів було зафіксовано у Харківському районі області — загалом 38 випадків.

Також значна кількість інцидентів була зафіксована на території Ізюмського та Чугуївського районів області — 32 та 29 епізодів відповідно. У Куп’янському районі області ХПГ вдалося задокументувати 14 інцидентів, у Богодухівському районі — 11 інцидентів, у місті Харкові — 1 випадок.

Щонайменше 10 задокументованих інцидентів стосуються ймовірного здійснення окупантами дистанційного мінування території. ХПГ було зібрано інформацію, яка може свідчити, що дистанційно були заміновані різні території області у межах та поряд із населеними пунктами.

Варто зазначити, що Протокол про заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток та інших пристроїв з поправками, внесеними 3 травня 1996 року, що додається до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що наносять надмірні пошкодження або мають невибіркову дію, забороняє невибіркове застосування мін, мін-пасток та інших вибухових пристроїв.

Більше того, стаття 6 Протоколу забороняє також застосовувати дистанційно встановлювані міни, якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку або не відповідають положенням про самознищення чи самодеактивацію.

Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період документаторам та журналістам Харківської правозахисної групи вдалось зібрати інформацію про щонайменше 82 випадки, пов’язані із спричиненням шкоди життю чи здоров’ю цивільних осіб, яке сталося внаслідок, ймовірно, детонації міни чи іншого вибухового пристрою.

Серед них у 58 епізодах, які трапилися на території Харківської області, було зафіксовано поранення цивільних осіб. Зокрема, протягом досліджуваного періоду ХПГ були зібрані відомості про щонайменше 74 поранені особи.

Також щонайменше 24 задокументовані інциденти стосувалися заподіяння смерті цивільним ймовірно внаслідок вибуху міни чи іншого пристрою. У межах цих епізодів Харківською правозахисною групою було задокументовано інформацію про щонайменше 34 загиблі цивільні особи.

Варто зазначити, що ХПГ продовжує концентрувати зусилля на встановленні персональних даних свідків та жертв міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими окупантами в Україні. Ці дані можуть бути використані у майбутніх судових процесах.

Відтак, за досліджуваний період документаторам організації вдалося зафіксувати персональні дані щонайменше 19 осіб, з яких 4 свідки та 7 потерпілих. Ці дані постійно доповнюються та уточнюються.

Інформація про обставини задокументованих інцидентів

Значна частина задокументованих епізодів містять достатньо детальну інформацію про обставини, за яких стався конкретний інцидент. Провівши аналіз зібраної інформації, можна визначити наступні особливості.

Значна частина епізодів трапилися на дорогах під час руху цивільного транспорту. При наїзді на міну чи інший вибуховий пристрій останні детонували, що заподіювало смерть або спричиняло тілесні ушкодження водію чи пасажирам.

Зокрема, за інформацією Харківської обласної прокуратури, 29 березня в Чугуївському районі двоє чоловіків загинули, ще п’ятеро осіб, у тому числі 6-місячна дитина, отримали поранення внаслідок наїзду автомобіля на міну.

Подібні випадки, на жаль, трапляються і з медичним спецтранспортом. Так, 2 жовтня у місті Балаклія Харківської області на міні підірвався автомобіль “швидкої допомоги”. За даними джерела, водій бригади загинув на місці, молодший фельдшер отримав контузію та опіки, спецтранспорт згорів.

Розповсюдженими є випадки, коли люди через необережність наступають на ворожу міну. Наприклад, згідно з повідомленням поліції Харківської області, 27 листопада мешканець села Кочубеївка отримав травму ноги — чоловік на власному подвір’ї наступив на предмет, зовні схожий на міну.

Також ХПГ зафіксувала певну кількість інцидентів, де мали місце детонації вибухових пристроїв внаслідок контакту осіб із “розтяжками”. Зокрема, згідно з повідомленням “Суспільного”, 30 вересня 39-річний мешканець Харківського району отримав травми, підірвавшись на “розтяжці” окупантів. Поліція області також повідомляла, що 27 листопада 62-річний мешканець Харківщини отримав травму при спробі зняти “розтяжку” в лісопосадці поблизу села Миколаївка.

Окремо варто зазначити, що непоодинокими є випадки підривів на мінах під час сільськогосподарських робіт. Наприклад, “Суспільне” повідомляло, що 30 липня біля села Вільхівка під час сільськогосподарських робіт на протитанковій міні підірвався та загорівся комбайн. Від вибуху поранення дістав 37-річний комбайнер, його госпіталізували.

Детальні обставини деяких інцидентів ще підлягають встановленню, оскільки в окремих випадках, згідно з першоджерелами, наявна інформація про подію обмежується тим, що були знайдені тіла або частини тіл людей із численними вибуховими травмами.

Висновки

Аналіз зібраної інформації дає підстави попередньо кваліфікувати зазначені вище діяння як воєнні злочини за статтею 8 (2) (b) (хx) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а саме застосування зброї, боєприпасів і матеріалів, а також методів ведення війни такого характеру, які спричиняють надмірні ушкодження чи непотрібні страждання або які за своєю суттю є невибірковими в порушення норм міжнародного права збройних конфліктів.