Статті

Виступ директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова 1 березня на слуханнях Підкомітету з прав людини Європарламенту.

Україна вистояла, а міжнародне співтовариство згуртувалося у бажанні допомогти українцям перемогти та покарати агресора — Міжнародний Меморіал.

FIDH та її організації-члени по всьому світу закликають міжнародні установи та уряди підвищити ефективність правосуддя щодо злочинів, скоєних в Україні як засіб зміцнення міжнародного миру та безпеки.

Звернення Ініціативної групи “Першого грудня” напередодні річниці початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Директор організації Євген Захаров пригадує, із якими викликами довелося зіткнутися у 2022 році та наскільки важливу роль грають правозахисники під час війни.

Харківська правозахисна група збирає історії українців, що пережили обстріли, окупацію, втрату близьких. Організації “Меморіалу” у Чехії, Польщі, Франції, Італії, Німеччині перекладуть ці інтерв’ю та створять субтитри до відео національними мовами, розмістять їх на своїх сайтах та сторінках у соціальних мережах та інших медіа.

Обстріли 9 січня забрали життя мешканців Харківщини, Херсона, Луганщини і Донеччини.

В СБУ оприлюднили чергову перехоплену розмову, в якій російський військовий зізнався, що вони розстрілювали всіх, хто опинилися на їхньому шляху, й вдавалися до зґвалтувань.

У звільнених районах Херсонської області вже виявлено 11 місць, де російські окупанти утримували в полоні українських мирних жителів.

Промова лауреата Нобелівської премії миру 2022 року Олеся Біляцького, виголошена Наталією Пінчук 10 грудня в Осло.

Промова лауреата Нобелівської премії миру 2022 року товариства “Меморіал”, виголошена Яном Рачинським 10 грудня в Осло.

Промова лауреата Нобелівської премії миру 2022 року Центру громадянських свобод, виголошена Олександрою Матвійчук 10 грудня в Осло.

Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його.

Одна потерпіла на прийомі розказувала, як її дочка та двоє онуків намагалися евакуюватися із захопленого села, нібито безпечною дорогою. На питання, з ким вона проживає зараз, жінка починає плакати. Їй більше ні з ким жити.

“…Я на все це дивлюся і не можу зрозуміти: як людина при здоровому глузді може зробити таке? Що я зробила тій Росії? У нас тут такі сосни були! Таке повітря! Все спалили!” — Алла Корзуріна показує руйнування в рідному селі.

Наші стояли в Базиліївці, за п’ять кілометрів звідси. У Василенковому російські війська рили окопи прямо на подвір’ях, а у місцевій школі розташували артилерійський розрахунок. Від школи залишилося пепелище, всіяне пустими консервними банками та гільзами.

Сергій потрапив під обстріл касетними снарядами і, поранений, мусив самотужки повзти за допомогою до найближчого житла. Він впевнений: росіяни обстрілювали навіть вже окуповане ними місто.

Як люди і побоювалися, Росія та її місцеві прихильники відмовляються повертати українських дітей, відправлених на відпочинок чи навчання до Росії чи окупованого Криму.

Держава, яка нехтує правами людини всередині своєї країни, неминуче становить загрозу світові.

Голова Центру громадянських свобод наголосила, що цьогорічна Нобелівська премія миру належить всьому українському народу, який бореться за свободу в усіх її сенсах.

Центр громадянських свобод став першим в історії лавреатом премії з України.

Росіяни не лише перешкоджають евакуації та доставці гумвантажів, а подекуди викрадають як вантажі, так і евакуаційні автобуси.

Підприємство, яке колись давало роботу трьом тисячам працівників, зараз перетворилося на місце, де зникають люди, а ті, хто повертається, — не воліють розповідати бодай щось.

Учасники конференції закликають збирати докази екологічної шкоди та допомогти Україні відновити довкілля після війни.