Свідчення про катування в полоні

Про перебування у полоні розповів журналістам балаклійського видання “Дані-Інфо” місцевий мешканець Анатолій Тутов, незаконно затриманий під час окупації.

Анатолій — приватний підприємець, колись був депутатом Балаклійської районної ради від партії “УКРОП”, ще раніше був у партії “Свобода”.

Анатолій з дружиною не могли залишити рідних, які потребували медичного догляду, тому подружжя залишилося в Балаклії. Перші місяці окупанти не чіпали Анатолія та його родину. Але вже у серпні за чоловіком приїхали. За словами Анатолія, це були так звані військові квазіреспублік “Л/ДНР”. Вони обшукали квартиру підприємця, забрали знайдені заощадження та запитали чоловіка, чи здогадується він, чому його заарештовують? “Мабуть, тому, що я був депутатом від партії ‘УКРОП’”, — відповів Анатолій.

Чоловік розповів, що після незаконного затримання його жорстоко били. У перший день били усім: ногами, руками, палицями. Коли понівечену людину привели до камери, інші ув’язнені намагалися підбадьорити Анатолія й казали, що, скоріш за все, наступного дня його не чіпатимуть: не допитуватимуть і не битимуть. Але Анатолія били й на другий день. Чоловік згадує, що тіло нагадувало суцільний синець. Анатолій припускає, що так звані допити проводили вихідці з Інгушетії: у чоловіків були кавказькі риси обличчя та відповідний акцент.

Під час перших двох допитів Анатолія ні про що не запитували, просто били та погрожували. На третьому допиті з’явився військовий. Він також мав кавказькі риси обличчя, але говорив чистою російською мовою. Військовий запитував Анатолія про “нацистів”, розпитував про колишніх однопартійців, про життя. Потім військовий показав Анатолію фотографію, на якій він відвідував панахиду за вбитими під час Революції Гідності, та звинуватив Анатолія у тому, що він був одним з організаторів Майдану. За словами Анатолія, цю фотографію робив колишній поліціянт Олег Калайда, який потім перейшов на бік ворога.

Якщо Анатолій мовчав або не відповідав на поставлені запитання, його били та погрожували: стріляли з мисливської рушниці, прикладали ніж до горла, залякували, що заживо знімуть шкіру.

Незаконно затриманих людей били навіть у камері. Анатолій розповідав, що до них у камеру часто приходив військовий, який бив усіх ногами, примовляючи, що це його “улюблена камера”. Унаслідок побоїв Анатолій отримав перелом ребер та численні забої внутрішніх органів.

На черговому допиті один із військових побачив на шиї у чоловіка хрестик і запитав: “Ти що, вірянин?”. Анатолій відповів, що так, і сказав, що носить хрестик з народження. Тоді військовий почав знущатися, сказав, що Анатолія навернуть до ісламу. Коли чоловік відмовився змінювати релігію, його побили. Анатолій втратив свідомість і отямився лише після того, як кати вилили на нього відро води.

Моральні й фізичні знущання були різноплановими. Анатолія змушували стрибати й кричати “Хто не скаче — той москаль”, гучно співати гімн України, вигукувати різні патріотичні гасла. Якщо чоловік падав, до нього підключали електричний струм за допомогою двох дротів і погрожували: “Відпустиш дроти — тобі кінець”. Таким чином чоловіка катували півтори години.

Потім окупанти почали вимагати гроші, мовляв, “треба ділитися з хорошими людьми”, та погрожували відрізати ту чи іншу частину тіла, прикладаючи до неї ножа.

Анатолій каже, що був час, коли він просив російських катів, щоб вони припинили знущання та просто його вбили. Через те, що тіло нагадувало суцільну рану, найменший доторк викликав нестерпний біль.

Крім того, в камеру, де незаконно утримували людей, приводили так званих “підсадних”, які намагалися вивідати у в’язнів інформацію.

За словами Анатолія, потік незаконно затриманих людей був дуже великим, людей везли не лише з Балаклії, а і з навколишніх сіл. Ув’язнені підтримували одне одного, аби хоч трохи полегшити щоденні страждання.

Раніше ми писали, що представники російської армії та інших силових структур РФ часто вдаються до схожих методів проведення допитів і катувань на різних тимчасово окупованих територіях, що свідчить про певну систему. Колишні ув’язнені часто згадують катування струмом, фізичне та психологічне насильство, інсценування страт.

Станом на 10 квітня Харківська правозахисна група надає правову допомогу потерпілим від злочинів, вчинених росіянами, у 600 кримінальних провадженнях. 58 з них — справи про катування під арештом, 130 стосуються розшуку полонених, 185 справ — загибелі цивільних осіб і 227 справ — поранення цивільних осіб. Деяким з потерпілих надається також психологічна та благодійна допомога. Також подано 34 заяви до органів ООН з прав людини.

Контактні телефони в Харкові: +380505051415, +380504053015, в Києві: +380505552795.