“Тренувальний полігон” для злочинів
До повномасштабного вторгнення місто Нікополь мало населення понад 100 тисяч мешканців, прибережна зона на річці Дніпро була курортним місцем, а до Запорізької АЕС можна було доїхати за півгодини навіть громадським транспортом. Сьогодні Нікополь опинився прямо на лінії бойового зіткнення, фронт тут проходить по річці, а ворожі позиції на лівому березі Дніпра знаходяться лише за 3-5 кілометрів від міста.
У 2025-2026 році термін “Killzone” став відомим не лише військовим. Через розвиток ударних та розвідувальних БПЛА, а також через зниження їх вартості, територія до 20 кілометрів від лінії фронту перетворилася в дуже небезпечну смугу, де ворожі FPV атакують майже все, що потрапляє в зону їх уваги.
Вся територія Нікополя, великого міста з багатоповерховими житловими районами, зараз знаходиться в зоні досяжності не лише російських FPV-дронів, але і артилерії. Прибережні райони можуть обстрілюватися навіть з мінометів. Щоденні звіти місцевої влади фіксують багато десятків, а часто — понад сотню обстрілів щодня.
Особливим цинізмом є те, що російські окупанти використовують Нікополь як тренувальний майданчик для пілотів БПЛА. Розслідування журналістів та повідомлення української розвідки стверджують, що навчальні центри розташовані навіть на території Запорізької АЕС. Окупанти фактично використовують об’єкт підвищеного ризику як захист для власних пілотів, знаючи, що Сили оборони України не можуть завдавати масованих ударів по території станції.
Для пересічного спостерігача може стати дивовижним той факт, що росіяни навіть не приховують власних злочинів. Для прикладу, 15 лютого російський неонацист, колишній директор Роскосмосу та голова військової групи Царські вовки Дмитро Рогозін опублікував у власному Телеграм-каналі відео, на якому російський БПЛА завдає удару по Нікополю. Рогозін прямо каже, що це “екзамен” для одного з навчальних центрів БПЛА окупантів. На відео зафіксований удар по цивільній будівлі без жодних ознак присутності там військових, проте Рогозин стверджує, що “Экзамен сдан”.
Ціла низька інших телеграм-каналів, що пов’язані з російською пропагандою чи військовими підрозділами РФ також публікували кадри з атаками по Нікополю, називаючи місто “навчальним полігоном”.
Попри щоденні атаки дронами, обстріли артилерією та навіть керованими авіабомбами центральна частина Нікополя продовжує жваве життя. В місті працює громадський транспорт, відкриті кафе та навіть ресторани, а на центральних вулицях можна побачити цілі черги з людей, попри те, що поруч з ними з динаміків лунає команда “загроза артилерійського обстрілу”. Очевидно, що за 4 роки люди звикли до життя навіть в таких умовах.
Зовсім інша картина в районах, що наближені до берега річки, відповідно, до протилежного, окупованого берега. В ці райони складно не лише заїхати транспортом, а навіть зайти пішки. Історичні будівлі та приватний сектор, який раніше сусідували з гарними пляжами, зараз зруйновано, за спостереженнями, на 70-80%. Саме ці, прибережні райони міста, є найбільш небезпечними. Під час активних атак, які зазвичай відбуваються в хорошу, сонячну погоду, в цей район не можуть заїхати навіть надзвичайні служби.
Через близьку відстань до позицій ворога російські дрони опиняються в цих районах дуже швидко, зафіксувати чи відреагувати вчасно — майже неможливо. З артилерійськими обстрілами — ситуація ще гірша. Якщо зазвичай можна почути характерний звук пострілу, те що військові називають “вихід”, після чого є від кількох секунд до кількох хвилин до влучання снаряду, залежно від відстані гармати до точки обстрілу, то у випадку з прибережними районами Нікополя звук “виходу” та приліт снаряда можуть відбутися одночасно чи з затримкою в 1-3 секунди. Це майже унеможливлює реагувати на небезпеку чи знайти укриття.
В таких умовах, в одному з найбільш небезпечних районів всієї України, досі мешкає чимало людей. Влада закликає їх евакуюватися бодай до більш безпечних районів міста, проте люди стверджують, що існуючі умови для евакуації та соціальна підтримка від влади недостатня, що спонукає їх залишатися в небезпеці. Поліцейські підрозділи “Біли янголи” проводять цілі спецоперації, щоб дістатися до тих, хто все ж таки ухвалив рішення про евакуацію. Російські БПЛА завдають удари по будь-яких цілях, зокрема і по евакуаційних авто. Порятунок людей з зазначених районів стає дедалі більш небезпечним.
Крім очевидних загроз: обстрілів та дронів, в прибережному районі також великі проблеми з постачанням комунальних послуг. Ворог регулярно завдає ударів по трансформаторах та розподільчим електропідстанціям. Світла в деяких будинках може не бути від 10 до 20 днів. Це також пов’язано з полюванням ворога на ремонтні бригади енергетиків. Тут цивільні працівники, що лагодять світло, газ та інші комунікації — також пріоритетна ціль.
Лише взимку 2025-2026 ворог кілька разів влучав дронами в бригади ДТЕК, зокрема в їх транспорт. Зайти на ремонтні роботи в прибережний район та не зустрітися з ворожим дроном — майже неможливо. Також під удари потрапляє техніка та працівники ДСНС, швидкої допомоги та інших служб.
На жаль, Нікополь — лише черговий приклад російської злочинної тактики “сафарі”. Багато хто знає про цю тактику через атаки росіян по Херсону. В цьому місті схожа ситуація: фронт розділений річкою Дніпро, ворожі позиції дуже поруч, БПЛА та артилерія окупантів атакують будь-кого по всьому місту.
“Сафарі” — є очевидним прикладом воєнного злочину. Крім того, мова йде не просто про удар по тому чи іншому цивільному об’єкту чи мешканцю Херсона та Нікополя, йдеться про побудову російською армією цілої тактики, інфраструктури та стратегії терору цивільного населення та перетворення мирних міст в “міста-примари”. Водночас важливо уточнити, що, ані в Херсоні, ані в Нікополі активних бойових дій не ведеться з 2023 року, українські війська не наступають, а лінія фронту є сталою. Терор окупаційних військ націлений лише проти місцевих мешканців.
