Кати з Вовчанського агрегатного заводу: оголошено нові підозри

“З 5 по 20 червня 2022 року під час окупації м. Вовчанськ Харківської області підозрювані разом з іншими представниками збройних сил рф та нзф рф знущалися з цивільного населення, — розповідають у пресслужбі прокуратури. — Вони свавільно затримали на території власного домоволодіння потерпілу і доставили її на територію ПрАТ ‘Вовчанський агрегатний завод’. Користуючись беззахисним станом затриманої, під час так званого конвоювання, застосували до неї психологічний тиск. У її бік направляли зброю, погрожували вбивством та здійснили постріл у повітря біля голови потерпілої”.

На третьому поверсі “катівні” підозрювані погрожували розстріляти жінку та її сім’ю, залякували, що катуватимуть електричним струмом.

“Після цього один із підозрюваних завдав потерпілій один удар по потилиці, від якого вона впала на підлогу та втратила свідомість”, — розповідають правоохоронці.

Судячи з опублікованих на сайті Офісу Генпрокурора повідомлень про підозру і повісток про виклик на допит, йдеться про Антона Політова та Захара Зубкова. Перший є громадянином РФ, що працює “старшим оперуповноваженим управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків міністерства внутрішніх справ” так званої “ЛНР”. Другий, Зубков, — громадянин України, бойовик так званої “ЛНР”, охороняв бранців, яких незаконно тримали на агрегатному заводі.

Політову правоохоронці вже оголошували про підозру влітку. Тоді йшлося про випадок, який стався увечері 5 червня 2022 року. Дві білі автівки — без номерів, із “зедками” на капоті — під’їхали до будинку цивільного мешканця Вовчанська. Нічого не пояснюючи, окупанти почали обшук обійстя, а господаря побили. Лупцювали ногами та прикладом автомата. Після цього на обличчя затриманому натягли шапку і відвезли на Вовчанський агрегатний завод, де на той час росіяни облаштували катівню. Там били чоловіка гумовим кийком, катували струмом — все для того, щоб дізнатися про місцеперебування його родича.

Про Вовчанський агрегатний завод ми багато розповідали позаминулого літа. Тут окупанти облаштували в перший рік війни справжній концентраційний табір. Завод, що раніше впускав військову продукцію, легко перетворили на катівню: адже тут була власна водна свердловина, каналізаційна система, паркан з колючим дротом і відеокамерами, а також захищені складські приміщення, які стали камерами, де росіяни утримували викрадених українців — колишніх атовців, українських правоохоронців, рідних тих, хто служить чи колись служив у ЗСУ, а згодом й усіх, хто чимось не подобався окупантам. Були випадки, коли цивільних викрадали заради отримання грошей або “віджимання” бізнесу.

“Це капітальні ізольовані споруди із залізобетонними стінами. Деякі складські приміщення не мають вікон, в них металеві двері. Саме їх і використовують як камери утримання. Службові кабінети використовують для допитів. Є ще складські приміщення, в яких також утримують людей”, — пояснював ще у 2022 році заступник директора Вовчанського агрегатного заводу Олег Топорков.

Чоловік, якому дивом вдалося вирватися з окупації, розповів журналістам, що на заводі були присутні всі “різновиди окупантів”: і мобілізовані з так званих ЛНР та ДНР, їхня ж народна міліція та органи безпеки, і російська нацгвардія, і кадрові військові. Керували усім люди з ФСБ. Співробітники цієї структури здебільшого проводили допити. Охороною та конвоюванням займалися люди з “ДНР” та “ЛНР”.

“Людей незаконно утримували в непридатних для життя умовах, били гумовими палицями, виривали нігті та катували електричним струмом. Крім того, кати погрожували своїм жертвам вбивством та імітували їх розстріл, зав’язуючи полоненим очі та стріляючи з вогнепальної зброї біля їх голови. Так їх тримали місяцями, дехто з ув’язнених незаконно утримувався більше пів року. Люди, які перенесли ці жахіття, відмічали дні перебування в неволі й видряпували на стінах катівні ікони та слова з молитов”, — розповідають в Поліції.

В опублікованому минулого року дослідженні ХПГ йшлося про те, що під час окупації росіяни облаштували на Харківщині внутрішньо структуровану мережу місць протиправного утримання та катування цивільних: “У місцях утримання “першого рівня” військові РФ утримували цивільних відносно нетривалий час після захоплення; у цих місцях проводили первинні т. зв. “допити”, які супроводжувалися катуваннями. Проте, наскільки відомо зі свідчень жертв, зазвичай основні рішення щодо подальшого утримання людини в полоні та проведення повторних т.зв. “допитів” або звільнення полоненого цивільного приймали не тут. Усіх жертв, які утримувалися у цих місцях позбавлення свободи та чиї свідчення були зібрані та оброблені ХПГ, надалі перевозили до місць утримання “другого рівня”, де вже могли прийняти рішення про подальше утримання чи звільнення полоненого”.

Харківська правозахисна група задокументувала безпосередні свідчення цивільних осіб, яких росіяни тримали та піддавали тортурам у щонайменше 15 катівнях на тимчасово окупованих територіях Харківської області. І Вовчанський агрегатний завод був наймасовішим місцем жорсткого позбавлення волі та катування мирних жителів на окупованій тоді частині регіону.

“Заборона катувань за своєю юридичною природою є абсолютною та за будь-яких обставин не може скасовуватися чи звужуватися. Абсолютний характер цієї заборони свідчить, що жодні виключення з цього правила однозначно недопустимі, — зазначає юрист ХПГ Владислав Должко. — Згідно з положеннями Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, катування може бути визнане воєнним злочином (ст. 8) чи злочином проти людяності (ст. 7)”.