Матір двох дітей, викрадену в Мелітополі, катували та тримали у полоні у Москві
На жаль, це лише частина історії, оскільки Яніна перебувала у в’язниці цілих шість тижнів, перш ніж її доправили до Лефортівського районного суду Москви та офіційно ув’язнили. З першого короткого дзвінка, який вона змогла зробити своїй сестрі, ми знаємо, що ФСБ використала принаймні частину цього часу для того, щоб змусити Яніну підписати “якісь документи”. Як і у випадку з іншими українськими політв’язнями, у ФСБ мали дочекатися, поки синці зійдуть, щоб офіційно визнати, що вона перебуває під вартою.
Мелітополь у Запорізькій області був одним із перших міст, захоплених Росією у 2022 році, і досі перебуває під російською окупацією. Акулова з сім’єю залишилася у місті, мабуть, розраховуючи на те, що їх звільнять українські збройні сили. Сестра Акулової, Катерина Радченко, пояснила Правозахисному центру “Зміна”, що ситуація змінилася після того, як у вересні 2022 року в Росії було проведено фальшивий “референдум”. Побоюючись, що загарбники спробують насильно “мобілізувати” її чоловіка, Акулова наполягла на тому, щоб він разом із дітьми залишив місто. Вона планувала тимчасово залишитися, щоб спробувати знайти будинок для своїх собак, папуги та курей.
Про те, що Акулова зникла, стало відомо лише 12 жовтня 2022 року. Катерина тепер знає, що її сестру схопили напередодні російські військові, які стояли на блокпосту. Її привезли до будинку сім’ї о 2 годині ночі, і росіяни провели обшук, імовірно щодо вибухівки, але не знайшли. Очевидно, з того часу вони поверталися кілька разів.
Як завжди, окупаційна “влада” заперечувала, що їм щось відомо про місцезнаходження Акулової, а російська “поліція” відмовилася реєструвати заяву сім’ї про її зникнення.
Протягом наступних шести тижнів сім’я мала пережити пекло, знаючи лише, що Яніна захоплена росіянами, які стверджували, що не знають, де вона знаходиться.
24 листопада російське державне інформаційне агентство ТАРС і телебачення заявили, що в окупованому Мелітополі росіянами було розкрито “терористичну банду” під керівництвом Яніни Акулової, яка нібито планувала теракт на ринку. Слід наголосити, що будь-які партизанські атаки були спрямовані виключно на військові об’єкти та на тих колабораціоністів, яких поставили окупанти. Вже одне це робить подібні звинувачення неправдоподібними. Крім того, вони надзвичайно цинічні: країна, яка вторглася до будинку трьох українців, викрадає їх, нелегально перевозить до Москви і звинувачує їх за російським законодавством за, швидше за все, вигадані дії на території України. Крім Яніни Акулової, у повідомленнях стверджувалося, що “заарештовано” двох українців: Дмитра Сергєєва та Антіна Жуковського. Родина Яніни немає уявлення, хто ці двоє. Ще один характерний аспект цієї справи полягає в тому, що росіяни стверджують, що ці люди скоїли злочин на підконтрольній державі території України і фактично зазнали шантажу з боку українських правоохоронних органів: вони скоїли “теракт” у Мелітополі, щоб відмовитися від кримінального переслідування. Москва намагається заявити про майже стовідсоткову підтримку “приєднання до Росії” і, звинувачуючи їх у “тероризмі”, вважає більш зручним приписати їм найманські чи подібні мотиви. Однак звертає на себе увагу той факт, що на відеозапису, майже напевно наданого ФСБ, обличчя двох чоловіків навмисно розмиті, а обличчя Яніни Акулової — ні.
Центр журналістських розслідувань раніше повідомляв, що ФСБ Росії також стверджує, що троє українців підірвали 18 вересня 2022 року автомобіль, в якому їхали Михайло Щетинін та Сергій Горбунов, російські громадяни, яких країна-агресор призначила високопосадовцями в окупаційній “адміністрації”.
На жаль, іноді російські бійці ловлять українських патріотів, які беруть участь у партизанських нападах на такі законні цілі. Але при цьому вони часто формують свою “статистику” за злочинами, що нібито розкриваються, затримуючи людей за національною ознакою та/або за проукраїнською позицією. Методи, що використовуються при цьому, особливо відеозапис “визнання”, що отримані внаслідок тортур, роблять для таких співробітників ФСБ непринциповим, чи причетна людина будь-яким чином до скоєння злочину.
Звинувачення, висунуті державою-окупантом, пред’явлені за статтями 30 § 1 та 205.4 § 2 Кримінального кодексу РФ (змова на вчинення терористичного акту у складі організованої групи), а також за статтями 222 § 4 (незаконне зберігання зброї) та 222.1 § 2. Їм загрожує покарання від 12 до 20 років, причому “суд” над ними, напевно, проходитиме у тому ж Південному окружному військовому суді в Ростові, який засудив до величезних термінів позбавлення волі понад 100 кримських татар та інших українських політв’язнів.
Таким чином, Росія стверджує, що трьох українців було заарештовано лише 24 листопада 2022 року, хоча відомо, що принаймні Акулова перебуває в російському полоні з 11 жовтня. Причина такого приховування, на жаль, зрозуміла. У першій із чотирьох коротких телефонних розмов, які Акуловій вдалося зробити після визнання росіянами факту її затримання, вона розповіла, що її два дні били і змушували підписувати документи, які клали перед нею. Потім її тримали у невідомому місці доти, доки сліди катувань не зникли, після чого відвезли до Москви.
Під час наступних коротких розмов Янина плакала, питала про своїх дочок і говорила, як сильно сумує за ними та своєю родиною.
Для представлення інтересів Яніни в суді, а також для забезпечення її харчуванням та іншими необхідними речами у СІЗО “Лефортове” на гроші, що перераховуються сім’єю, було запрошено адвоката. Умови утримання в будь-якій російській виправній установі жахливі, і адвокат повідомляє, що за час перебування в полоні Яніна схудла на 15 кілограмів. Найтривожніше, що вона страждає на астму і потребує інгалятора. Вона запевнила своїх близьких, що отримує все необхідне, проте її запевнення в тому, що з нею все гаразд, можуть бути спрямовані в основному на те, щоб заспокоїти рідних, особливо стару матір. Довгий час вона утримувалася в одиночній камері, проте нещодавно в камеру з нею було поміщено 60-річну жінку із Запорізької області.