Росія обстрілює цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби: Дослідження T4P

На обстріли припадає 84% усіх воєнних злочинів, що вчиняються в Україні. Ініціатива T4P задокументувала понад 30 тисяч обстрілів цивільних об’єктів від 24-го лютого.
Максим Ревякін, Роман Клименко 28 червня 2023UA DE EN ES FR IT RU

Північна Салтівка — найбільш зруйнована частина Харкова. На початку вторгнення росіяни постійно обстрілювали місто із сусідніх населених пунктів. © Жером Барбоса

Загальновизнані правила ведення війни обмежують армії у їхніх діях, щоб запобігти надмірному стражданню цивільних. Навмисні та невибіркові атаки на цивільні об’єкти є воєнними злочинами за міжнародним правом.

Починаючи з 2014-го року було зафіксовано численні випадки, коли Росія та підтримувані нею бойовики обстрілювали цивільне населення України. Від початку повномасштабного і відвертого вторгнення до України росіяни масово застосовують найрізноманітніші види озброєння.

У цьому дослідженні ініціатива “Трибунал для Путіна” презентує знахідки щодо обстрілів цивільних об’єктів та населення України від 24-го лютого 2022-го року і до 30-го квітня 2023-го року включно.

Для чого росіяни атакують цивільних?

Незалежно від мети, невибіркові обстріли, через які страждає цивільне населення, є воєнним злочином. Однак, обстріли російської армії можна загалом розділити на два види:

  1. Обстріли під час намагань безпосередньо захопити певне місто чи село
  2. Ракетні обстріли віддалених від фронту населених пунктів, спрямовані на критичну інфраструктуру

Статистика бази даних Т4Р

З 24.02.2022 по 30.04.2023 ініціатива Трибунал для Путіна задокументувала 32 451 обстріл цивільних об’єктів та цивільного населення із різних видів озброєння. Це становить 84% від усіх воєнних злочинів, учинених російською армією в Україні.

Найбільше обстрілів стається у тих регіонах України, де Росія веде наступальні дії. Лідерами за кількістю обстрілів цивільних об’єктів, згідно з даними T4P, є Харківська та Донецька області — саме тут тривали одні з найбільш запеклих боїв. Хоча після осіннього наступу Харківщина була майже повністю звільнена українськими силами, регулярні обстріли з боку Росії продовжуються й нині. Найбільше потерпають прикордонні містечка та селища, до яких росіяни можуть “дістати” мінометами та іншою недалекобійною артилерією безпосередньо з території Росії.

У такій ситуації опиняються й населені пункти Херсонщини, Сумщини та загалом більшість міст та селищ України поруч із кордоном: російська армія здійснює систематичні обстріли, часто роблячи життя місцевих мешканців нестерпним.

Селище Іскрисківщина у Сумській області розташоване за 2 км від кордону з Росією. © Таміла Кошман / Цукр

Крім цього, росіяни регулярно використовують ракети середньої та великої дальності, зокрема для атак на об’єкти в Києві, Одесі та інших частинах України, які знаходяться далеко від лінії фронту. Восени Росія розпочала агресивну кампанію з атак на енергетичну інфраструктуру України, під час якої за день могла випускати аж до ста ракет по електростанціях та інших цивільних об’єктах по всій Україні. Згодом для атак почали використовувати також дрони іранського виробництва — схоже, це пов’язано зі значною витратою дороговартісних балістичних та керованих ракет.

Про нестачу ракет земля-земля свідчить також те, що росіяни почали використовувати ракети зенітних установок С-300 для атак на наземні об’єкти. Зокрема, цими ракетами регулярно обстрілюють Харків.

Документаторами T4P також було зафіксовано 43 епізоди обстрілів цивільних об’єктів із важких вогнеметних систем ТОС-1 “Буратіно” та ТОС-1А “Сонцепьок”. Зокрема, у Харківській області — 30 епізодів, у Київській — 5, Донецькій — 4.

Станом на 30.04.2023 T4P володіє даними про 57 173 зруйновані або пошкоджені внаслідок російської агресії цивільні об’єкти: житлові будинки, освітні та лікарняні заклади, об’єкти культури тощо.

Приблизно 90% пошкоджень та смертей цивільних були спричинені обстрілами. Найбільше зруйнованих та пошкоджених цивільних об’єктів зафіксовано у Запорізькій області — 10 393.

Римський статут передбачає окремий захищений статус об’єктів, призначених для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, а також історичних пам’яток, госпіталів та місць зосередження хворих і поранених.

Документаторами T4P було зафіксовано 2 711 обстрілів таких об’єктів. Зокрема, 578 у Харківській області, у Донецькій — 554, Запорізькій — 278.

Інша статистика

До реєстру Міністерства інфраструктури України у період 23.02.2022 по 01.05.2023 було внесено 81 511 пошкоджених об’єктів, серед яких:

  • 55 343 житлові будівлі та 20 264 житлові приміщення
  • 4 735 нежитлових будівель та 257 нежитлових приміщень
  • 552 споруди

Уражено 685 об’єктів теплопостачання, пошкоджено та зруйновано 1080 км водопровідно-каналізаційних мереж. Кількість абонентів, яким не надаються послуги з централізованого водопостачання, становить 436 566. Водовідведення не мають 151 955 абонентів.

Відповідно до Другої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб для відновлення України, складеної за участі Уряду України на 24-те лютого 2023-го року, пошкоджено до 1,4 мільйона квартир у багатоквартирних будинках, 135 000 індивідуальних будинків, 39 040 кімнат у гуртожитках.

Станом на травень 2023-го року Мінкульт має дані про пошкодження 1 464-х закладів культури та 623-х пам’яток. Серед пошкоджених об’єктів культури:

  • клуби — 701 (зруйновано 256, пошкоджено 445), з яких більшість припадає на Донецьку (23% ), Харківську (14%) та Херсонську (15%) області
  • бібліотеки — 555 (зруйновано 185, пошкоджено 370); Донецька область — 27%, Київська — 14%, Харківська — 12%
  • музеї та галереї — 77 (зруйновано 27, пошкоджено 50); Донецька область — 31%, Херсонська — 16%, Харківська — 12%. 57 музеїв перебувають на територіях, окупованих Росією після 24-го лютого, 27 — на деокупованих територіях; 38 музеїв зазнали ушкоджень унаслідок бойових дій
  • театри, кінотеатри та філармонії — 23 (зруйновано 10, пошкоджено 13)
  • заклади мистецької освіти — 108 (зруйновано 45, пошкоджено 63); у Донецькій області — 28%, Харківській — 16%, Миколаївській — 10%

Ми надіслали запити до Міносоцполітики та до Міністерства енергетики щодо збитків, які завдала російська агресія, однак у першому відповіли, що не мають методики для оцінки соціальних збитків, а Міненергетики відмовилося надавати інформацію про збитки для інфраструктури через її засекреченість.

За даними Київської школи економіки, унаслідок бойових дій було зруйновано чи пошкоджено 153 900 житлових будинків, 3 170 закладів освіти (майже 1500 шкіл, 909 садочків, 528 закладів вищої освіти), 1 216 закладів охорони здоров’я, 1 800 закладів культури (дані на лютий 2023-го року).

Найсвіжіші дані про злочини, зафіксовані T4P, доступні у розділі живої статистики.

Поділитися

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ХПГ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт:usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: facebook.com/USAIDUkraine