Склади з гумдопомогою під ударом
2 липня під час масованої російської атаки на Київ було знищено склад Українського Червоного Хреста. Там зберігали гуманітарні вантажі й обладнання для допомоги людям, які постраждали від війни. За даними організації, згоріли 320 тисяч одиниць допомоги на суму понад 79 мільйонів гривень. Це не перший випадок, коли російські удари пошкоджують або знищують гуманітарну інфраструктуру в Україні. У матеріалі згадуємо інші відомі атаки на склади, офіси й об’єкти організацій, які допомагають цивільним.
Що було на складі
На момент атаки в орендованому приміщенні зберігали гуманітарні вантажі для екстреної допомоги людям, які постраждали від війни. Частину цих запасів використовували після обстрілів — коли потрібно швидко закрити вибиті вікна, забезпечити людей ковдрами, спальними наборами, засобами гігієни або іншими речами першої необхідності.
Серед знищеного були генератори, теплові насоси, медичні ноші, дефібрилятори, апарати ультразвукової діагностики, монітори пацієнта та інше обладнання. Значну частину вантажів передали Україні через Європейський механізм цивільного захисту.
На складі також був стратегічний резерв Українського Червоного Хреста. Його використовували під час ліквідації наслідків обстрілів, пожеж, евакуацій та інших надзвичайних ситуацій. Після удару також був пошкоджений вантажний автомобіль, яким доставляли гуманітарну допомогу.
Цей склад був одним із ключових логістичних центрів Українського Червоного Хреста. Через нього забезпечували гуманітарні проєкти в різних регіонах України.
Про інші випадки знищення гуманітарної інфраструктури в Україні
8 травня 2023 року Український Червоний Хрест повідомив про пошкодження своїх гуманітарних об’єктів в Одесі та Миколаївській області. В Одесі внаслідок ракетного удару було знищено складське приміщення площею 1000 квадратних метрів. Після влучання там виникла пожежа, яка повністю знищила гуманітарну допомогу, що зберігалася на складі. Через втрату складу Одеська обласна організація тимчасово призупинила надання гуманітарної допомоги та роботу частини своїх проєктів у регіоні. Того ж дня організація повідомила і про наслідки обстрілу Миколаївської області, який стався 7 травня. Там пошкоджень зазнав мобільний шпиталь Миколаївської обласної організації Товариства Червоного Хреста України. Частина медичного обладнання, технічних засобів і меблів стала непридатною для подальшого використання. Співробітники та волонтери Українського Червоного Хреста внаслідок цих атак не постраждали. Водночас організація зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено або повністю зруйновано вже 25 її будівель — офісів, складів і баз.
У травні 2023 року про пошкодження складів із гуманітарною допомогою також повідомляла міжнародна організація Project HOPE. За її даними, російські ракетні атаки в Одеській та Херсонській областях сильно пошкодили два різні склади, де зберігалися гуманітарні вантажі організації. Серед цих вантажів були генератори, медичні та гігієнічні набори. Працівники Project HOPE тоді не постраждали.
Під час російської атаки в ніч на 31 липня був повністю знищений склад литовської гуманітарної організації Blue/Yellow, яка допомагає Україні. За повідомленням “Європейської правди” з посиланням на литовського суспільного мовника LRT, сусідні будівлі також зазнали серйозних пошкоджень.
20 травня 2026 року російський удар знищив склад у Дніпрі, який орендувало Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. UNHCR повідомило, що внаслідок атаки загинули двоє працівників складу, а також були знищені близько 900 палет гуманітарної допомоги та матеріалів для ремонту житла на суму понад один мільйон доларів США. Це були ковдри, спальні килимки, гігієнічні набори та матеріали для екстреного ремонту пошкоджених будинків. Допомога мала бути передана вимушено переміщеним людям і мешканцям прифронтових регіонів. UNHCR назвала цей удар першим таким нападом на об’єкт агентства від початку повномасштабного вторгнення. Організація також повідомляла про зростання ризиків для гуманітарних працівників: за кілька днів до того два чітко марковані гуманітарні конвої ООН були атаковані дронами в Дніпропетровській та Херсонській областях.
25 травня 2026 року у Дніпрі знову постраждала гуманітарна інфраструктура ООН. Всесвітня продовольча програма повідомила, що її склад, який використовувався для гуманітарних операцій, був уражений балістичною ракетою “Іскандер”. На момент атаки там зберігалася продовольча допомога для людей, які живуть поблизу лінії фронту. За оцінкою WFP, її було достатньо для підтримки 130 тисяч людей, а вартість становила близько 1,4 мільйона доларів США. Працівники WFP не постраждали.
Крім того, раніше ХПГ уже писала про напади на об’єкти гуманітарної допомоги та евакуаційні колони. У дослідженні T4P за перші місяці повномасштабного вторгнення було зафіксовано 42 такі епізоди, серед яких — обстріли пунктів видачі допомоги, евакуаційних автобусів і гуманітарних конвоїв.
Дані T4P
У період від 24 лютого 2022 року до 7 липня 2026 року документатори ініціативи T4P зафіксували непоодинокі випадки порушень міжнародного гуманітарного права, у вигляді нападів на об’єкти гуманітарної допомоги, евакуаційні колони, перешкоджання доставці гуманітарних вантажів, а також створення перешкод для виїзду цивільних із районів, небезпечних для життя і здоров’я. За даними T4P, усі ці випадки, ймовірно, було вчинено російськими військовими.
Задокументовані епізоди мають ознаки таких воєнних злочинів:
- напад на склад гуманітарної допомоги, гуманітарний конвой, гуманітарну місію чи гуманітарний коридор під час збройного конфлікту — підпункт iii пункту b частини 2 статті 8 Римського статуту. T4P задокументувала 101 такий випадок;
- перешкоджання гуманітарним місіям у доставці води та їжі, а також знищення запасів їжі й питної води — підпункт xxv пункту b частини 2 статті 8 Римського статуту. T4P задокументувала 44 такі випадки.
Міжнародний вимір
Міжнародне гуманітарне право передбачає захист персоналу, який бере участь у гуманітарних операціях. У Додатковому протоколі І до Женевських конвенцій зазначено, що такий персонал має поважатися і захищатися. Римський статут Міжнародного кримінального суду також відносить до воєнних злочинів умисні напади на персонал, об’єкти, матеріали, підрозділи або транспорт, залучені до гуманітарної допомоги, якщо вони мають право на захист як цивільні об’єкти.
У кожному конкретному випадку слідство має встановити, чи був об’єкт ціллю атаки, чи постраждав внаслідок удару по іншій цілі, яку зброю застосували, чи були поруч військові об’єкти та чи вживала сторона нападу заходів для зменшення шкоди цивільним. Але сам факт знищення складу з гуманітарною допомогою має бути задокументований окремо: це не лише пошкоджене майно, а втрата допомоги, яка призначалася людям, що переживають наслідки війни.
Те саме стосується волонтерських організацій. Їхні офіси, склади, автомобілі та обладнання часто використовуються для евакуації, доставки ліків, тактичної медицини, продуктів, будівельних матеріалів або допомоги постраждалим після обстрілів. Коли такі об’єкти пошкоджені чи знищені, це впливає на людей, які залежать від цієї допомоги.
Крім того, міжнародне гуманітарне право вимагає від сторін конфлікту розрізняти військові цілі та цивільні об’єкти. Атаки можуть бути спрямовані лише проти військових цілей; цивільні об’єкти не повинні бути об’єктами нападу. Це правило закріплене у звичаєвому міжнародному гуманітарному праві та Додатковому протоколі І до Женевських конвенцій.
Житлові будинки, школи, лікарні, гуманітарні склади, об’єкти водо-, тепло- та електропостачання залишаються цивільними об’єктами, якщо не використовуються у спосіб, який робить їх військовою ціллю. МКЧХ наголошує, що цивільна інфраструктура, зокрема житло, медичні заклади, школи, електростанції та системи водопостачання, має бути захищена від наслідків бойових дій.
