Фосфор як тактика війни
Російські окупаційні війська вкотре застосували запалювальні боєприпаси, цього разу, під час штурмів міста Костянтинівка, що на Донеччині. Відео, на якому з неба на приватний сектор міста падають характерні “смолоскипи” опублікували аеророзвідники 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Саме за даними бригади, цього разу росіяни використали фосфорний заряд. Запалювальні боєприпаси, зокрема з фосфору, окупанти активно використовували на початку повномасштабного вторгнення, проте не відмовилися від цієї зброї навіть після чотирьох років війни.
Білий фосфор — хімічна речовина, що самозаймається при контакті з повітрям та горить при температурі понад 800 градусів за Цельсієм. Зброя з використанням фосфору вважається вкрай небезпечною — пожежу, що спровокована цією речовиною вкрай важко загасити, а будь-який контакт фосфору зі шкірою людини спричиняє важкі хімічні опіки. Також горіння фосфору виділяє їдкий білий дим, який, зокрема, можна побачити на відео 28 ОМБР. Цей дим також є небезпечним для людини та може призвести до важкого отруєння чи опіків дихальних шляхів та легень.
Формально зброя з використанням білого фосфору не є хімічною зброєю за визначенням, проте Міжнародне гуманітарне право, зокрема Протокол III до Конвенції ООН про певні види звичайної зброї, обмежує використання запалювальної зброї. Зокрема її застосування заборонено у населених пунктах та в місцях, де є концентрація цивільних. Ще однією з причин подібної заборони є те, що запалювальні снаряди атакують велику площу та самі по собі є невибірковою зброєю.
Згідно з останніми даними в місті Костянтинівка, попри шалену небезпеку, щоденні обстріли, полювання ворожих БПЛА та відсутність будь-яких умов для цивільного життя, все ще залишається близько 2000 мешканців. Їх евакуація тривалий час була вкрай ускладнена, а зараз — майже неможлива. Ворожі дрони атакують будь-який транспорт, зокрема і евакуаційний. В мережі є одразу кілька відео з атаками російських дронів по евакуаційних волонтерських авто, зокрема під таку атаку потрапляв транспорт гуманітарного фонду “Проліска”. Організація не має жодного відношення до військових завдань та займається гуманітарною допомогою та евакуацією цивільних.
Випадок у Костянтинівці — далеко не єдиний. Атаки фосфорними та іншими запалювальними снарядами були поширені під час Битви за Бахмут у 2022 та, особливо, 2023 році. Під час бомбардувань подібними засобами міста, в Бахмуті досі залишалося чимало цивільних, як і у випадку з Костянтинівкою у 2026 році. Також фосфорні снаряди застосовувалися під час боїв у районі селища Велика Новосілка, на півдні Донеччини. Відповідні кадри також публікувалися українськими військовими у 2022 році.
Проте, ймовірно, “піком” використання зазначеного виду зброї стали бої за Маріуполь, зокрема, епізод з обороною заводу “Азовсталь”. Російська авіація отримала панування у повітрі ще в перші тижні боїв за Маріуполь, а згодом почала надмасивні, майже безперервні бомбардування як самого міста, так і позицій українських військових. У різних місцях Маріуполя застосовувалися і фосфорні боєприпаси, що неодноразово фіксувалося на відео. Наймасовіші подібні атаки спрямовувалися на завод “Азовсталь”, що став останньою фортецею оборонців Маріуполя. Використання фосфорних боєприпасів спричиняло масові пожежі та задимлення токсичними речовинами.
У червні 2025 року український підрозділ “К-2” публікував кадри та додаткові дані про ураження російської реактивної системи залпового вогню “Град”, яка, за даними українських військових, була споряджена невідомими хімічними снарядами. Це підтверджується відеокадрами, що опублікував підрозділ, а також радіоперехопленнями росіян, які закликали своїх побратимів використовувати протигази, оскільки “Град був заряджений хімією”. Теоретично, це могли бути снаряди з білим фосфором, оскільки радянський союз виготовляв подібні боєприпаси, зокрема, і для систем РСЗВ “Град”.
Загалом російські окупаційні війська доволі часто використовують ті чи інші хімічні засоби для бойових дій. Така практика була поширена, зокрема, під час боїв за Торецьк, на Донеччині. Бійці бригади “Хижак”, у розмові з журналістом Сергієм Окунєвим повідомляли, що окупанти чіпляли до дронів прилади із задушливими газами, імовірно типу “Черемуха” — хлорацетофенон, CN, це сльозогінний газ лакриматор подразнювальної дії, який у середині ХХ століття використовувався правоохоронними органами для розгону демонстрацій. “Черемуха” викликає сильну сльозотечу, печіння в очах, носі та горлі. Через високу токсичність у 21 столітті майже повсюдно замінений більш безпечними аналогами.
У 2024 році Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) опублікувала звіт щодо можливого застосування російськими військами токсичних хімікатів як зброї. Україна, відповідно до Конвенції про заборону хімічної зброї, вимагала відправити фахівців ОЗХЗ для дослідження випадку можливого застосування хімічної зброї поблизу Іллінка у Дніпропетровській області. Технічний секретаріат ОЗХЗ прибув до України у зв’язку з інцидентом.
“Під час місії команда експертів Технічного секретаріату зібрала документацію та цифрові файли, свідчення очевидців, а також отримала три зразки, зібрані Україною: гільзу від гранати та два зразки ґрунту, зібрані з траншеї. Після повернення до штаб-квартири ОЗХЗ зразки було надіслано до двох призначених ОЗХЗ лабораторій, обраних Генеральним директором, для незалежного аналізу. Аналізи, проведені окремо та незалежно один від одного лабораторіями, призначеними ОЗХЗ, підтверджують, що зразки гранат та ґрунту, зібрані з траншеї, містять речовину для боротьби з заворушеннями 2-хлорбензиліденмалононітрил, відому як CS” — зазначалося у звіті Організації із заборони хімічної зброї.
ОЗХЗ заявила, що Генеральний директор організації, посол Фернандо Аріас, “висловив серйозне занепокоєння з приводу висновків”.