Виступ на відкритті Четвертих читань пам’яті Арсенія Рогінського

Необхідно створити Міжнародний трибунал зі спеціальним статутом для правової кваліфікації злочинів комуністичного режиму СРСР та посткомуністичної Росії.
Євген Захаров14 квітня 2024UA DE EN ES FR RU

Арсеній Рогінський, джерело фото: Центр захисту прав людини “Меморіал” Arseniy Roginsky, photo source: the Center for the Protection of Human Rights “Memorial” Арсений Рогинский, источник фото: Центр защиты прав человека “Мемориал”

Арсеній Рогінський, джерело фото: Центр захисту прав людини “Меморіал”

Шановні пані та панове! Дорогі друзі!

Я радий вітати учасників Четвертих читань пам’яті Арсенія Борисовича Рогінського, керівника Міжнародного товариства “Меморіал” та мого старого дорогого друга. Ми познайомилися та потоваришували у липні 1975 року. Арсеній, надзвичайно привабливий веселун, балагур і розумник, відразу ж підкорив мене. Благородство, талант та гумор у ньому просто світилися!

Ми прожили поряд ціле життя та дуже багато робили разом. Альманах “Пам’ять”, перші акції “Меморіалу”. Потім був розпад СРСР, створення “Міжнародного Меморіалу”, постійні зустрічі правління. “Старий, ніяк не можу звикнути, що ми з тобою живемо в різних країнах”, — говорив Сеня.

Ось уже понад шість років його немає з нами, і з кожним роком його відсутність сприймається все гостріше. Постійно думаєш: а що він сказав би з того чи іншого приводу, як зробив би.

У травні минулого року представники 15 меморіальських організацій із 9 країн зареєстрували у Женеві Міжнародну Асоціацію Меморіал — наступника та продовжувача Міжнародного Меморіалу, ліквідованого російським судом, підтвердивши цим, що пам’ять не можна ліквідувати, і Меморіал продовжується. Арсеній, безумовно, був би дуже радий. І сьогодні серед учасників читань є багато членів нової Асоціації.

Багато чого можна було б згадати про наші справи, дискусії, успіхи та невдачі. Згадаю лише про одну, але кардинальну. Ми багато разів обговорювали, як нам провести правову оцінку злочинів комуністичного режиму СРСР, але за винятком Литви, Латвії та Естонії цього так і не вдалося досягти. А тим часом, на мій погляд, правова кваліфікація злочинів диктаторського людоїдського режиму СРСР була і залишається чи не головним завданням Меморіалу.

Якби це було зроблено на початку 90-х, то, можливо, могло б не бути і чеченських воєн, і сьогоднішньої вже десятирічної війни на знищення української культури й української держави та всіх, хто її захищає та підтримує.

Наслідки злочинів комуністичного режиму СРСР жахливі. Як пророчо написав український геній Тарас Шевченко, вони стосуються “і мертвих, і живих, і ненароджених”. Крім мільйонів загиблих від голоду та політичних репресій і ненароджених, ці злочини боляче вдарили по живих. Вони негативно вплинули на їхню соціальну та політичну активність, посіяли страх перед владою. Ці трагічні події досі відбиваються у психології їхніх нащадків.

Постгеноцидне суспільство країн, що пережили комунізм, гостро потребує спокійного сумління, звільнення від психологічних комплексів, свободи від страху. Що неможливе без публічного визнання на правовому рівні дій комуністичного режиму злочином. Це моральний обов’язок наших націй перед загиблими, це необхідне затвердження історичної справедливості, зміцнення імунної системи наших народів проти політичних репресій, насильства, невиправданого державного примусу.

Я хотів би наголосити, що Науково-дослідний та просвітницький центр Міжнародного Меморіалу під керівництвом Арсенія Рогінського разом із Меморіалами в інших країнах зібрав величезний масив інформації про злочини комуністичного режиму та в змозі підтвердити їх документально. Це і організація Червоного терору у 1918 році, масові репресії проти селян, штучний голод у 1930-1933 рр., “куркульська” та “національні операції” НКВС, розстрільні списки, легальне застосування катувань, репресії проти членів родин зрадників Батьківщини, пакт Молотова-Ріббентропа 22 серпня 1939 року, розстріл польських офіцерів навесні 1940 року, масові депортації за “класовою” та національною ознаками та багато інших.

Події останніх років показали, що необхідно зробити наступний природний крок — створити Міжнародний трибунал зі спеціальним статутом для правової кваліфікації злочинів комуністичного режиму СРСР та посткомуністичної Росії. І я вважаю, що нова Асоціація Меморіал має відіграти у цьому велику роль.

Я хочу подякувати організаторам Четвертих читань пам’яті Арсенію Рогинського та побажати плідної роботи та успіху їхнім учасникам.

Поділитися