Збройні сили РФ використовували сексуальне насильство як зброю проти української нації

Від початку повномасштабної військової агресії РФ до 28 квітня 2023 року українські правоохоронці зафіксували 182 факти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК).

Постраждали 46 чоловіків та 136 жінок. При цьому 13 осіб були неповнолітніми: 12 дівчат і один хлопець. Ідеться про різноманітні види СНПК: зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими особами, а також інші види сексуального насильства.

Наразі було розкрито 33 злочини.

Найбільше випадків СНПК зафіксували в таких областях України: Херсонській — 67, Київській — 52, Донецькій — 26, Харківській — 18, Запорізькій — 7, Миколаївській — 5, Чернігівській — 4, Луганській — 3.

На Херсонщині українські прокурори встановили факти зґвалтування, вчинені військовослужбовцями РФ, тортури, а також гендерно обумовлене насилля щодо матерів, дружин і сестер українських оборонців.

За фактами сексуального насильства (зґвалтування місцевих жительок, спроба зґвалтування неповнолітньої жительки, зґвалтування жительки та вбивство її чоловіка) під час російської окупації селищ Київської та Чернігівської областей 16 військовослужбовців РФ отримали повідомлення про підозру. Обвинувальні акти щодо п’яти осіб були скеровані до суду. Одну особу засудили до 12 років позбавлення волі.

Українські правоохоронці навели наступні приклади цьогорічних повідомлень про підозру та обвинувальних актів.

31 березня до суду направили обвинувальний акт за обвинуваченням військовослужбовця РФ, який протягом чотирьох місяців ґвалтував 32-річну мешканку Херсонщини, погрожуючи фізичною розправою потерпілій та її дев’ятирічному сину.

30 березня заочно повідомили про підозру трьом військовим РФ, які у березні 2022-го протягом двох тижнів систематично ґвалтували 33-річну мешканку Київщини, погрожуючи фізичною розправою їй та її 13-річній доньці.

4 квітня заочно повідомили про підозру трьом військовим РФ, які у квітні 2022-го за попередньою змовою зі своїм командиром по черзі ґвалтували 21-річну мешканку Харківщини. За інформацією правоохоронців, російський командир не просто знав про вчинений злочин, а оголосив своїм підлеглим, що він братиме у ньому участь першим.

У випадках заочного засудження військовослужбовців РФ українські правоохоронці керуються інтересами постраждалих: якщо постраждала особа хоче отримати рішення національного суду, розпочинається судовий процес. При цьому пріоритетним є саме фіксування воєнного злочину та збір доказів, які можна буде використати в міжнародних інстанціях, аби притягти найвище керівництво РФ до кримінальної відповідальності.

Серед останніх фактів було виявлено, що від квітня до травня 2022 року, перебуваючи в одному з окупованих міст Донецької області, військові РФ взяли у полон чотирьох військовослужбовців ЗСУ. Українських оборонців утримували на території РФ протягом року. Військовополонених жорстоко катували, з-поміж іншого калічили геніталії електрострумом.

Загалом зростає кількість постраждалих серед чоловіків військовослужбовців ЗСУ, які утримувались у російському полоні. Оборонці України, які потрапляють до російського полону, зазнають тортур, каліцтва геніталій електрострумом і зґвалтувань.

Спільні мобільні робочі групи (прокурорів, слідчих, міжнародних експертів та психологів) систематично виявляють нові факти СНПК на окупованих РФ територіях України. При цьому офіційно встановлена кількість випадків СНПК не відображає реальних масштабів насильства, а з деокупацією нових територій кількість виявлених постраждалих зростає. Проте після деокупації територій на Сході та Півдні України відстежується чітка модель: усюди, де перебували російські військові, були зафіксовані випадки сексуального насильства. Це може виступати черговим доказом того, що військові ЗС РФ використовували сексуальне насильство як зброю для знищення української нації, та свідчити про злочин геноциду.

Наразі, завдяки співпраці Офісу Генпрокурора з партнерами, постраждалі на постійній основі отримують медичну та психологічну допомогу. Потерпілим надають речі першої потреби та матеріальну допомогу, їх евакуюють в шелтери та будинки безпеки.

Українські прокурори співпрацюють з міжнародними та українськими партнерами, які допомагають ефективніше розслідувати злочини СНПК і насамперед враховувати та забезпечувати потреби постраждалих і свідків. Налагоджено співпрацю із Міжнародним кримінальним судом, підтримується комунікація з Офісом Праміли Паттен, Спецпредставниці Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфліктів.

Правоохоронці наголошують, що вкрай важливо повідомляти про випадки сексуального насильства. Це дозволить відновити справедливість, отримати компенсації та притягнути винних до відповідальності. Адже постраждалі ніколи не винні в сексуальному насильстві, завжди винні ті, хто його вчиняв. Зрештою повідомлення про СНПК можуть знадобитися для розслідування воєнних злочинів у Міжнародному кримінальному суді та Спеціалізованому міжнародному трибуналі й стати основою або частиною судових справ. Таким чином історії постраждалих стануть їхньою зброєю уповільненої дії, яка дозволить притягти воєнних злочинців до відповідальності, і допоможуть правоохоронцям перемогти агресора у юридичній площині.

З огляду на це прокуратура закликає як постраждалих, так і свідків повідомляти про факти сексуального насильства, вчиненого під час російської окупації. Навіть якщо потерпілі наразі перебувають в інших країнах, вони можуть заявити про побачене або пережите, аби не дозволити воєнним злочинцям РФ уникнути покарання.

При цьому правоохоронці зобов’язуються подбати про безпеку потерпілих і свідків і забезпечити захист будь-яких персональних відомостей або даних. Також постраждалі зможуть контролювати питання, пов’язані з їхньою історією, та скористатися правом на приватність. Для уникнення стигматизації, правоохоронці зобов’язуються не передавати та не оприлюднювати інформацію, яка може призвести до обвинувачень, образ, осуду, приниження, зневаги чи висміювання потерпілих. Як зазначили в Офісі Генпрокурора, пріоритетом є безпека, здоров’я та гідність потерпілих, а правоохоронці покликані забезпечити інклюзивність та не допустити жодних проявів дискримінації. Зазначені підходи вже застосовуються Офісом Генпрокурора в роботі з постраждалими від СНПК. Крім цього, подібну роботу було розпочато в Харківській та Херсонській областях України.

Станом на 1 травня 2023 року у провадженні Харківської правозахисної групи перебуває 16 справ щодо сексуального насильства. У 10 справах постраждали жінки (у двох справах ідеться про зґвалтування), у шести справах постраждали чоловіки.

Висловлюємо вдячність Офісу Генерального прокурора України за надання інформації.