ТЦ, ринки, склади: як російські удари руйнують торговельну інфраструктуру України
У базі ініціативи T4P станом на 27 серпня 2026 року задокументовано вже 8 179 епізодів атак на різні об’єкти бізнесу. Розповідаємо про найбільш показові випадки таких атак та їхні наслідки.
Атаки на великі торговельні об’єкти
Нещодавно, 21 серпня, близько 16:30 російський безпілотник влучив у торговельний центр “Сонячна галерея” у Кривому Розі. На той момент ТЦ працював і був заповнений людьми. Приблизно через пів години у той самий торговельний центр влучив ще один безпілотник. Внаслідок атаки загинули щонайменше 16 цивільних, ще 128 були поранені, серед них щонайменше 23 дитини.
Удар спричинив масштабну пожежу та значні руйнування всередині торговельного центру. Були пошкоджені перекриття, дах і приміщення магазинів, частина будівлі перетворилася на завали. Після першого влучання на місце прибули поліцейські, рятувальники та медики, які почали евакуацію людей, надавали допомогу постраждалим і гасили пожежу. Саме під час цих робіт стався другий удар.
“Той факт, що по торговельному центру було завдано двох ударів з інтервалом приблизно у 30 хвилин, переконливо свідчить про те, що саме він був ціллю цієї атаки”, — сказала голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль.
Після атаки російські інформаційні ресурси почали поширювати власні пояснення удару. Вони стверджували, що в торговельному центрі нібито зберігали безпілотники, на парковці перебувала військова техніка, а після влучання начебто відбулася “повторна детонація”. Окремі проросійські канали прямо писали, що будівля ТЦ була визначеною ціллю атаки.
Представники Моніторингової місії ООН відвідали місце удару та лікарню, поспілкувалися з постраждалими й очевидцями. Вони підтвердили, що під час атаки торговельний центр був відкритий і в ньому перебувало багато цивільних. Ознак військової присутності, військової діяльності або техніки, які могли б перетворити цей об’єкт на військову ціль, спостерігачі на момент перевірки не виявили. За оцінкою Місії, сама атака, ймовірно, становить порушення міжнародного гуманітарного права.
За словами голови Української ради торгових центрів Максима Гаврюшина, “Сонячна галерея” стала 39-м торговельним об’єктом в Україні, пошкодженим від початку повномасштабного вторгнення. А у базі T4P, cтаном на 27 серпня 2026 року, задокументовано 8 179 епізодів атак на магазини, заводи та інші об’єкти бізнесу.
Однією з найтяжчих російських атак на торговельні об’єкти став удар по кременчуцькому ТЦ “Амстор” 27 червня 2022 року. Російська ракета влучила у торговельний центр, який на той момент працював і де перебували цивільні. Загинуло 22 людини, десятки отримали поранення. Російська сторона заявляла, що ціллю нібито був розташований поруч завод і склад боєприпасів. Однак Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні не виявила доказів того, що на підприємстві зберігалася зброя. Комісія також встановила, що ТЦ був уражений безпосередньо ракетою, а не постраждав від пожежі, яка нібито поширилася з сусіднього підприємства. Цей епізод Комісія оцінила як невибіркову атаку та вказала, що російські сили не вжили необхідних запобіжних заходів, зокрема належним чином не перевірили ціль і не обрали засоби атаки, які могли б зменшити ризики для цивільних.
Ще один удар по торговельному об’єкту стався 25 травня 2024 року в Харкові. Російські сили атакували двома авіабомбами будівельний гіпермаркет “Епіцентр”. Це була субота, магазин працював, усередині перебували покупці та працівники. Загинуло 19 людей, 54 отримали поранення. Організація Truth Hounds, дослідивши цю атаку, не виявила військових об’єктів ані всередині гіпермаркету, ані безпосередньо поруч. Організація також зазначила, що характер і наслідки проаналізованих атак можуть свідчити про умисне ураження цивільних об’єктів.
Станом на початок серпня 2026 року компанія “Епіцентр” повідомляла про 11 повністю зруйнованих торговельних центрів — у Маріуполі, Чернігові, Бучі, Нікополі, Харкові, Кам’янському, Сумах, Кривому Розі, Запоріжжі та два у Херсоні. Ще щонайменше 15 об’єктів мережі були пошкоджені. Уже 24 серпня цей перелік поповнили ще два “Епіцентри” в Одесі, які зазнали пошкоджень внаслідок чергової російської атаки.
Обстріли ринків
Російські удари неодноразово припадали й на ринки — місця, де щодня перебувають сотні цивільних. Один із найкривавіших таких випадків стався 6 вересня 2023 року в Костянтинівці на Донеччині. Близько 14:00 удар прийшовся по ринку в центрі міста. Загинули 17 людей, понад 30 були поранені. Вогонь охопив торговельні павільйони, пошкодив автомобілі та будівлі поруч.
Неодноразово атакували і харківський ринок “Барабашово” — один із найбільших торговельних комплексів країни. У березні 2022 року після обстрілу там спалахнула масштабна пожежа, що охопила близько семи гектарів. Поки рятувальники гасили вогонь, російські війська завдали повторного удару. Один співробітник ДСНС загинув, ще один був поранений. Уже в липні того ж року ринок знову потрапив під обстріл: загинули двоє людей, понад 20 дістали поранення. У травні 2025 року після чергової атаки були знищені десятки торговельних павільйонів, понад сотню пошкоджено.
1 жовтня 2024 року російська артилерія обстріляла район Центрального ринку в Херсоні. Це сталося близько дев’ятої ранку, коли люди вже йшли по покупки та на роботу. Під вогнем опинилися торговельні точки, аптека і зупинка громадського транспорту. Загинули шестеро людей, ще шестеро були поранені.
У лютому 2026 року російські війська вдарили по ринку в Дружківці на Донеччині. За даними слідства, для атаки застосували РСЗВ “Смерч” із касетними боєприпасами. Загинули семеро людей віком від 43 до 81 року, щонайменше 15 дістали поранення. Після удару місцева влада тимчасово закрила ринок через небезпеку повторних атак.
Знищення складів і логістичних центрів
Російські удари по складській інфраструктурі почалися ще у 2022 році. За оцінкою Бюро інвестиційних програм, протягом першого року повномасштабної війни в Україні було знищено близько 600–700 тисяч квадратних метрів складських площ. Серед великих втрат були West Gate Logistic у Стоянці під Києвом, де згоріли товари goodwine, Watsons та інших компаній, склади АТБ і центральний склад “Фокстроту” у Гостомелі. 12 березня 2022 року російський обстріл також знищив великий склад заморожених продуктів у Квітневому, де зберігалася, зокрема, продукція МХП. Компанія оцінювала свої втрати приблизно у 230 мільйонів гривень.
Нова хвиля атак стала особливо помітною у 2025–2026 роках. 25 листопада 2025-го ракета влучила у логістичний центр NOVUS площею понад 50 тисяч квадратних метрів: загинули четверо водіїв постачальників, ще п’ятеро людей були поранені. На початку 2026 року удари по великих складах почали відбуватися один за одним. У лютому в Яготині майже повністю зруйнували найбільший склад готової продукції Roshen, у квітні в Луцьку пожежа охопила понад 21 тисячу квадратних метрів логістичного центру мереж “Сімі” та “Сім23”, а в травні у Дніпрі був знищений центр “УВК”, що входить до Fozzy Group. 3 червня пряме влучання дрона вивело з ладу один із найбільших розподільчих центрів АТБ площею 37,5 тисячі квадратних метрів, який забезпечував товарами близько 300 магазинів.
У липні перелік втрат зростав і зростав. 2 липня був зруйнований склад Denka Logistics, де зберігали продукцію Intertop Ukraine, BookChef, OKWINE та інших компаній. Під час тієї ж атаки російські сили повністю знищили єдиний склад MOYO площею близько 7,5 тисячі квадратних метрів. У ніч проти 19 липня ракета зруйнувала логістичний комплекс Amtel на Київщині. Втрат зазнали компанії, які зберігали там свої товари, серед них goodwine, “Книголав” та інші бренди. Про наслідки атаки повідомляла Українська рада торгових центрів.
Наймасштабнішою стала серія ударів у серпні 2026 року. У ніч проти 5 серпня кілька ракет знову влучили у логістичний центр NOVUS, після чого його роботу повністю зупинили. Тієї ж ночі пожежі виникли на чотирьох розподільчих центрах Fozzy Group, які забезпечували товарами “Сільпо”, “Фору” та THRASH!ТРАШ!. За оновленими даними компанії, загинули вісім її працівників, ще 21 був поранений. Три балістичні ракети зруйнували розподільчий склад Rozetka у Броварах, через який проходило понад 100 тисяч замовлень на добу. У Києві згорів один із логістичних центрів “Епіцентру”, а під час удару по сортувальному центру “Нової пошти” загинули троє людей — двоє водіїв компанії-партнера та працівник підрядної організації.
Атаки продовжились і в другій половині серпня. 18 серпня був пошкоджений розподільчий центр EVA у Броварах, а за два дні — новий центр “Фори” у Мартусівці, який почав працювати лише приблизно за тиждень до удару. Повідомлялося також про пошкодження складу логістичного партнера VARUS у Борисполі.
Масштаб цих втрат уже впливає на роботу торговельних мереж. За оцінкою директорки UTG Євгенії Локтіонової, після серпневої серії ударів український ритейл втратив близько 400 тисяч квадратних метрів складських площ, із них 80–100 тисяч — холодильних. У Київському регіоні вільними залишалися лише близько 2,5% складських площ, а великих приміщень від 10 тисяч квадратних метрів практично не було. Через це мережам доводиться змінювати маршрути доставки, перевозити товари через інші склади та перерозподіляти запаси між регіонами. Для покупців наслідки проявляються у тимчасовій відсутності окремих товарів, скороченні асортименту та затримках онлайн-замовлень.
Хто відповідатиме за такі атаки
Торговельні центри, супермаркети, ринки, магазини та цивільні склади перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. За Додатковим протоколом I до Женевських конвенцій сторони конфлікту повинні розрізняти цивільні об’єкти та військові цілі й спрямовувати атаки на останні. Критерії військової цілі визначені у статті 52 Протоколу: об’єкт має ефективно сприяти воєнним діям, а його ураження за конкретних обставин — давати визначену військову перевагу.
Близькість магазину, ринку чи складу до військового об’єкта сама по собі не робить його законною ціллю. Навіть якщо військова ціль справді розташована поруч, сторона, яка атакує, повинна враховувати ризики для цивільних. Стаття 51 Додаткового протоколу I забороняє невибіркові та непропорційні атаки, а стаття 57 вимагає вживати можливих запобіжних заходів під час вибору цілі, зброї та способу удару.
Тому під час розслідування атак на ТЦ, ринки чи склади важливо встановити, що саме військові визначили ціллю, яку інформацію про об’єкт мали перед ударом, чи перевіряли її, скільки цивільних могли перебувати там у цей час та яку зброю застосували. Умисне спрямування атаки на цивільний об’єкт стаття 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду відносить до воєнних злочинів.
Окремі правила стосуються складів із продовольством. Стаття 54 Додаткового протоколу I захищає об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення, зокрема продукти харчування та продовольчі запаси. Римський статут також визначає воєнним злочином умисне використання голоду цивільного населення як методу ведення війни. Для такої кваліфікації слідству потрібно встановити мету атаки, роль конкретного складу в забезпеченні населення та інші обставини удару.
Відповідальність може стосуватися різних учасників підготовки та проведення атаки. Статті 25 і 28 Римського статуту передбачають індивідуальну та, за певних умов, командну відповідальність. Йдеться, зокрема, про тих, хто безпосередньо вчинив злочин, віддав наказ, сприяв його здійсненню або як командир знав чи мав знати про злочини підлеглих і не вжив необхідних заходів.
Один із таких процесів уже триває в Україні. У липні 2026 року до суду передали справу щодо п’ятьох російських військових високопосадовців, яких українське слідство пов’язує з ударом по харківському “Епіцентру” 25 травня 2024 року. Обвинуваченим інкримінують порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством. Остаточну оцінку доказам і діям обвинувачених має дати суд.
У підсумку питання тут значно ширше за те, чи була пошкоджена конкретна будівля. Кожен такий удар потребує відповіді на кілька простих, але принципових питань: що саме було ціллю, чи знали військові про присутність цивільних і чи зробили все можливе, щоб не наражати їх на небезпеку. Від відповідей на ці питання залежить і правова кваліфікація атаки, і те, чи можна буде встановити конкретних винних.
Для людей наслідки значно відчутніші за юридичні формулювання. Це загиблі покупці й працівники, підприємці без торговельного місця, працівники знищених складів і мережі, які змушені за кілька днів перебудовувати постачання. Саме через це атаки на торговельну інфраструктуру варто розглядати одночасно як питання безпеки цивільних, економічних втрат і відповідальності за можливі воєнні злочини.
