Тактика подвійних ударів РФ
Вичікуючи прибуття пожежників, медиків та поліцейських на місце першого влучання, ворог свідомо наносить другий удар задля максимізації жертв серед тих, хто рятує людей. Цей метод, раніше масштабно випробуваний Кремлем під час війни в Сирії, є прямим порушенням Женевських конвенцій.
Що таке “double-tap”?
Поняття “double-tap” початково виникло у першій половині XX століття як техніка ведення вогню зі стрілецької зброї, що передбачала здійснення двох швидких пострілів поспіль для гарантованого ураження цілі. Згодом цей термін трансформувався у військову стратегію застосування важкого озброєння.
У сучасному контексті авіаційних та артилерійських обстрілів тактика означає навмисне повторне нанесення удару по тій самій локації через певний час. Розрахунок робиться на те, що до моменту другої атаки на місці події вже працюватимуть екстрені служби та волонтери. Така практика фіксувалася правозахисниками задовго до повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, тактика “double-tap” активно відпрацьовувалася російськими військовими під час інтервенції в Сирії. Як зазначають експерти міжнародної правозахисної організації PAX, російська авіація та війська режиму Башара Асада систематично використовували повторні нальоти для знищення представників цивільної оборони (“Білих шоломів”), медичного персоналу та лікарень. Колишній слідчий ООН з воєнних злочинів Марк Гарласко наголошує, що мета такої стратегії — не просто руйнування інфраструктури, а максимізація людських жертв серед тих, хто приходить на допомогу
Як РФ використовує тактику “double-tap” в Україні?
Ракетний обстріл Покровська, що стався 7 серпня 2023 року, є одним із прикладів використання Росією тактики “double-tap” проти цивільної інфраструктури у війні проти України. Російські війська завдали ударів по центру міста, використавши дві балістичні ракети “Іскандер”. Перший приліт зруйнував секції житлової багатоповерхівки, пошкодив сусідні будинки, готель та крамниці, під завалами опинилися десятки мирних жителів. Другий удар відбувся приблизно через 40 хвилин — у той момент, коли навколо епіцентру вибуху розгорнулася масштабна рятувальна операція. На місці вже координували евакуацію поліцейські, розбирали завали рятувальники ДСНС та працювали комунальні служби. Навмисно витримана ворогом пауза призвела до значного збільшення кількості жертв саме серед тих, хто прийшов на допомогу. Внаслідок атаки загинули 9 людей, ще 82 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Серед загиблих були п’ятеро цивільних, поліцейський і рятувальник — заступник начальника ДСНС у Донецькій області, полковник Андрій Омельченко. Серед постраждалих — 29 працівників поліції, 7 рятувальників і двоє дітей.
15 березня 2024 року російські війська атакували цивільну інфраструктуру Одеси ракетами “Іскандер-М”. Як тільки на місце трагедії після першого удару прибули перші екіпажі швидкої допомоги та пожежні розрахунки ДСНС для розбору завалів і гасіння вогню, ворог випустив другу ракету по тих самих координатах. Через це загинула 21 людина, а понад 70 отримали поранення. Серед загиблих опинилися фельдшер швидкої допомоги та рятувальник ДСНС. Також під час цього повторного удару загинули колишній віце-мер Одеси Сергій Тетюхін та командир батальйону спецпризначення “Цунамі” Олександр Гостіщев, які прибули на місце для координації допомоги людям.
У вересні 2025 року Суспільне Чернігів описувало одразу кілька епізодів повторних атак по рятувальниках у Ніжині та Бахмачі. Під час атаки на інфраструктурний об’єкт у Бахмачі 20 вересня 2025 року пожежники встигли пропрацювати на згарищі всього 10–15 хвилин. Начальник караулу Дмитро згадує, що вони почули звук “Шахеда” і встигли лише впасти на землю. Вибуховою хвилею та осколками поранило двох рятувальників. За тиждень до цього, 14 вересня 2025 року, схожий випадок стався в Ніжині на території понівеченого підприємства. Пожежники перечекали перші вибухи в укритті та вийшли гасити вогонь, але коли робота вже завершувалася і бійці згортали шланги, Росія вдарила по них ще двома дронами підряд. В обласному управлінні ДСНС наголошують, що росіяни роблять це навмисно, адже через розвідувальні безпілотники чудово бачать червоні машини та людей у формі. Через таку підступну тактику рятувальники повністю змінили правила роботи і тепер починають гасити пожежі лише після того, як переконаються, що загрози повторного удару немає.
У 2024 році організація Truth Hounds повідомляла, що від початку повномасштабного вторгнення Росія завдала по Україні щонайменше 36 підтверджених подвійних ударів. Дослідники враховували лише ті випадки, де можна було підтвердити місце атаки, проміжок між ударами та прибуття служб швидкого реагування. Найчастіше в таких атаках страждали саме рятувальники: щонайменше у 20 із 36 проаналізованих випадків працівники ДСНС були поранені або загинули.
За даними Офісу генерального прокурора, наразі зареєстровано 34 кримінальні провадження за фактами атак на працівників екстрених служб під час виконання ними службових обов’язків у зоні бойових дій або під час ліквідації наслідків ударів БПЛА. З них 9 проваджень стосуються нападів на працівників ДСНС, а 25 на медичних працівників. Унаслідок таких подвійних ударів дронами, за даними прокуратури, постраждали 52 медичні працівники, троє з них загинули. Також постраждали 20 працівників ДСНС.
“Це може свідчити про навмисне ураження тих, хто рятує життя та ліквідовує наслідки обстрілів”, — йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
Що про подвійні удари каже міжнародне право?
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, повторні удари можуть розцінюватися як воєнний злочин, якщо вони спрямовані проти цивільних, поранених або людей, які прибули на місце першої атаки для надання допомоги. Зокрема, Спільна стаття 3 Женевських конвенцій 1949 року забороняє насильство щодо осіб, які не беруть активної участі в бойових діях, а також щодо тих, хто вибув із бою через поранення, хворобу чи інші обставини. Саме тому другий удар по місцю обстрілу, де вже працюють медики, рятувальники чи перебувають поранені, може свідчити не про випадкове продовження атаки, а про окреме порушення законів і звичаїв війни.
Принципи розрізнення та пропорційності зобов’язують атакуючу сторону чітко відокремлювати військові цілі від цивільних, а також утримуватися від ударів, якщо супутня шкода для мирного населення перевищує потенційну військову вигоду. Оскільки інтервал між атаками зазвичай дозволяє зафіксувати прибуття екстрених служб за допомогою аеророзвідки, повторний обстріл є прямим доказом умисного знищення захищених осіб.
Міжнародний комітет Червоного Хреста зазначає, що служби цивільного захисту мають особливий імунітет під час війни. Їхня робота — це суто гуманітарні завдання: гасіння пожеж, евакуація, розбір завалів та надання медичної допомоги. Поки ці люди виконують свої обов’язки, вони недоторканні. Цей захист поширюється не лише на самих рятувальників чи медиків, а й на всю їхню техніку та інфраструктуру. Кожен свідомий удар по пожежній машині, кареті швидкої чи базі ДСНС є грубим порушенням міжнародних норм.
