На межі комунальної катастрофи

Зима 2025-2026 вже стала найскладнішою для української енергосистеми. За останні місяці можна нарахувати лише кілька днів, коли ворог не завдавав ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі, починаючи від комбінованих ударів по великим об’єктам, таким як ТЕЦ та ГЕС, закінчуючи майже щоденним дроновим терором прифронтових та прикордонних енергетичних об’єктів.

Січень в столиці став першим місяцем, коли тисячі мешканців залишилися не тільки без світла, а і без опалення. І якщо у випадку з електроенергією квартири готові “прийняти” струм в будь-який момент, то відсутність опалення в рекордні морози створюють загрозу справжньої комунальної катастрофи.  

Справа у тому, що у випаду, якщо опалення відсутнє протягом орієнтовно 15-20 годин або більше, то будинок має «спустити» воду з системи опалення, для того, щоб уникнути можливого замерзання труб. Іноді в таких випадках повернення води в систему, і, відповідно, повернення опалення в квартири можливо лише при сталій температурі понад 0 градусів на вулиці. Це створює загрозу залишитися без опалення чи не до початку весни.  

Водночас якщо воду не спускати, можуть замерзнути труби. Базові знання з фізики дозволяють зрозуміти, що вода, яка замерзає в трубах — починає розширятися і призводить до розриву або пошкодження труб та системи постачання опалення загалом. На жаль, в січні 2026 року такі випадки вже фіксуються в столиці.  

Станом на 23 січня у Києві, згідно з офіційною інформацією, без тепла залишаються майже 2 тисячі багатоповерхівок. В деяких оселях опалення немає з 9 січня, а температура в житлових кімнатах опускається навіть до 0 градусів.

Спроби повернути тепло іноді призводять до ще більш жахливих наслідків. В одній з багатоповерхівок в центрі столиці, у Печерському районі, після двох діб відсутності опалення комунальники вирішили повернути тепло. Проте замість очікуваного покращення ситуації це призвело до розриву труб на верхньому поверсі будинку та подальшого затоплення гарячою водою цілого під’їзду.  

“Ввечері я почула звук, ніби по трубах почала бігти вода. Я зраділа, бо станом на тоді в квартирі вже було дуже холодно. Я лягла спати, сподіваючись на повернення тепла. Але прокинулася я вночі, від грохоту. Хтось стукав у двері. В під’їзді вже був хаос, бігали сусіди, намагалися врятувати речі, просто викидаючи їх на сходи. Я навіть не одразу зрозуміла, що саме відбувається. Світла немає, навколо пар, люди бігають та кричать”, — розказує Олена, одна з мешканок квартири, яку також затопило.  

Потік води з останнього до першого поверху не припинявся протягом кількох годин. Весь цей час мешканці намагалися зрозуміти, до кого саме звертатися про допомогу. Одразу кілька служб стверджували, що не мають стосунку до подібних проблем. Згодом воду вдалося зупинити, проте квартири залишилися без опалення, без електроенергії та затоплені водою. В таких умовах продовжує проживати кілька родин, які намагаються врятувати помешкання та ліквідувати наслідки.  

“Я знаю, що в цьому винна росія. Це першопричина того, що сталося. Те, хто і як проводив роботи — це ж лише наслідок. А причина — обстріл, зникнення опалення тощо. Якби не було обстрілу, не було б проблеми проводити термінові та аварійні роботи”, — висловлює свою позицію Олена.  

Зараз мешканці будинку чекають на офіційну експертизу, яка має визначити масштаб пошкоджень та потенційну компенсацію мешканцям.  

Це лише один показовий випадок, проте далеко не єдиний. На лівому березі столиці та в мікрорайоні Русанівка є десятки будинків, що залишаються без опалення та майже без електроенергії ще з 9 січня. Служби ДСНС розгорнули мобільні пункти обігріву, там можна зарядити телефони та зігрітися, завдяки опалювачам. Також в деяких районах Києва служби застосовують потужні генератори, які можуть тимчасово та обмежено повертати електроенергію в кілька будинків навколо.  

Російська пропаганда неодноразово виправдовувала власні удари по енергетичній інфраструктурі тим, що електроенергія використовується у військовій промисловості. Це не має нічого спільного з нормами міжнародного гуманітарного права, які прямо забороняють удари по подібним цілям та ніяк не пов’язують ТЕЦ чи електропідстанції з військовими об’єктами. У 2024 році Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт високопосадових російських генералів, що причетні до ударів по українській енергетиці в 2022-2023 роках. Подібна практика була визнана воєнним злочином.  

Проте, якщо у випадку з електроенергією російська пропаганда хоча б намагається знайти виправдання та пояснення власним діям, то удари по котельням, по об’єктах водоканалів та навіть по каналізаційним станціям не може мати ніякого, навіть пропагандистського виправдання.