Російське довідкове бюро у справах військовополонених — це фейк. Необхідна міжнародна реакція

Будьмо відвертими: російський режим фактично паралізував повноцінну діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі у досягненні її статутних цілей. Однак як виняток можна навести приклад Московського механізму: після початку повномасштабної агресії проти України доповіді незалежних експертів щодо ключових проблем “людського виміру” залишаються важливим інструментом фіксації масових і системних порушень, особливо життєво важливих вимог міжнародного гуманітарного права.

Зовсім нещодавно, у вересні 2025 року, було опубліковано чергову доповідь Московського механізму, присвячену становищу українських військовополонених у РФ та на окупованих територіях [1]. Цей документ загалом правильно описує зміст проблеми порушень прав українських військовополонених. Дуже важливо при цьому, що доповідь на міжнародному рівні зафіксувала цю важливу проблему.

Місія встановила, що Російська Федерація систематично відмовляє українським комбатантам у статусі військовополонених, позначаючи їх як “осіб, затриманих за протидію спеціальній воєнній операції”. Таке ж позначення часто використовується й до затриманих українських цивільних. Це розмиває межу між військовополоненими та цивільними затриманими особами, які підпадають під дію різних правових режимів міжнародного гуманітарного права, і відкриває можливості для кримінального переслідування військовополонених за участь у бойових діях [2].

Водночас в згаданій вересневій доповіді експертів ОБСЄ є один важливий аспект, який викликав необхідність нашого реагування.

Так, у розділах General observations та General conclusions доповіді експерти доходять висновку, що: “Російське національне інформаційне бюро (НІБ) не є повністю прозорим, що обмежує обмін інформацією про військовополонених” [3].

Безумовно, ні про яку прозорість у діяльності російських органів і мови бути не може. Важливе інше — такий висновок експертів створює враження, що російська сторона на виконання вимог Третьої Женевської конвенції створила повноцінне національне інформаційне бюро, яке хоч і не надто ефективно, однак функціонує.

Експерти у звіті зазначають, що в лютому 2022 року РФ створила Національне інформаційне бюро (Довідкове бюро у справах військовополонених), у якого, однак, немає сайту і про яке неможливо знайти будь-яку інформацію, окрім номера телефону.

То чи справді РФ виконала одну з ключових вимог Третьої Женевської конвенції та створила Національне інформаційне бюро (Довідкове бюро у справах військовополонених) — найважливішу інституцію на національному рівні, покликану впорядкувати облік осіб, які перебувають під захистом конвенції?

Ще влітку 2024 року після консультацій із Міжнародним Комітетом Червоного Хреста українські правозахисники заявили, що в РФ фактично немає національного інформаційного бюро, а є лише “гаряча телефонна лінія” Міністерства оборони. Один із авторів цієї статті озвучив цю проблему під час круглого столу в Києві 26 червня 2024 року [4].

Є кілька підстав для обґрунтування висновку, що кремлівський симулякр не відповідає вимогам Третьої та Четвертої Женевських конвенцій і не може бути заміною національного інформаційного бюро.

По-перше, відсутні будь-які підтвердження того, що російське Міноборони отримало повноваження від держави створювати таке інформаційне бюро. Нагадаємо, що НІБ згідно з конвенціями за своєю суттю має бути саме національним, а не відомчим, а відповідальність за виконання конвенційних вимог несе саме держава, а не окремі державні органи чи посадовці (стаття 12 Конвенції).

По-друге, російська імітаційна структура не виконує функцій, передбачених статтею 122 Третьої Женевської конвенції, і не збирає передбачену цією статтею інформацію про всіх осіб, які перебувають під захистом конвенції, а відповідно — не передає цю інформацію Україні. Зокрема, вона не повідомляє про стан здоров’я тяжкопоранених і хворих, не передає адреси, за якими можна надсилати листи полоненим, а також не передає цінні особисті речі військовополонених.

Є ще один важливий аспект проблеми. Російський симулякр перебуває у віданні Міноборони і називається “Довідкове бюро у справах військовополонених”, тому навіть формально не має жодного стосунку до українських цивільних осіб, яких окупанти позбавили волі. Водночас стаття 136 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (Четвертої конвенції) вимагає від сторони конфлікту створити національне довідкове бюро у справах цивільних осіб. Його функції тотожні функціям бюро для військовополонених.

Нині РФ незаконно позбавила волі кілька тисяч українських цивільних. Цих людей утримують у місцях примусового ув’язнення в тяжких умовах, часто incommunicado, без судових рішень. Їхньому становищу присвячено звіт експертів Московського механізму, оприлюднений у квітні 2024 року [5]. При цьому національне довідкове бюро, яке мало б діяти щодо цивільних осіб, у РФ відсутнє, а на “Довідкове бюро у справах військовополонених” такі функції не покладено.

Доповіді експертів Московського механізму про становище цивільних осіб і військовополонених уже оприлюднені. У зв’язку з тим, що їх беруть до уваги та враховують у міжнародних відносинах і юрисдикційних органах, цілком реальною є загроза, що російський режим використає висновки експертів для виправдання інформаційного вакууму, в якому перебувають позбавлені волі українці.

Ми просимо держави, які мають відповідні повноваження, активувати Московський механізм і ініціювати детальне вивчення проблем відсутності в РФ реальних національних довідкових бюро у справах військовополонених і цивільних осіб. До дослідження цього питання ми також закликаємо міжнародні правозахисні та моніторингові механізми й інституції.

[1] Report on Possible Violations and Abuses of International Humanitarian and Human Rights Law, War Crimes and Crimes Against Humanity, Related to the Treatment of Ukrainian POWs by the Russian Federation

[2] Для перекладу, в англійському оригіналі:: The Mission found that the Russian Federation systematically denies members of the Ukrainian armed forces hors de combat POWs status, designating them instead as “persons detained for countering the special military operation.” The same designation is used for detained Ukrainian

civilians. This blurs the line between POWs and civilian detainees, subjected to different legal regimes under IHL, and opens the door for criminal prosecution of POWs for mere participation in hostilities

[3] Для перекладу, в англійському оригіналі:: The Russian National Information Bureau (NIB) is not fully transparent, limiting the exchange of information about POWs.

[4] “Безвісти зниклі: проблема пошуку та ідентифікації”. Найважливіше з дискусії. 02.07.2024// Центр громадянських свобод.

[5] Доклад о нарушениях и злоупотреблениях международного гуманитарного права и права прав человека, военных преступлениях и преступлениях против человечности, связанных с произвольным лишением свободы украинских гражданских лиц со стороны Российской Федерации. 25.04.2024.