Як українські тварини опинилися на Алеї слави в Голлівуді

Росія продовжує знищувати рідкісні види й загрожує усьому живому. Детальніше про наслідки російської війни для українського довкілля — у нашому матеріалі.
Марина Гарєєва13 квітня 2023UA DE EN ES FR IT RU

Крапчаста сипуха в Голлівуді. Фото: UAnimals Крапчатая сыпуха в Голливуде. Фото: UAnimals

Крапчаста сипуха в Голлівуді. Фото: UAnimals

Знищення тваринного світу України

Засновник організації UAnimals Олександр Тодорчук повідомляв, що вже у листопаді 2022 року йшлося про немислиму кількість тварин, убитих Росією. “Окупанти цілеспрямовано обстрілюють природні парки, зоопарки й притулки та вбили за час війни вже понад 10 000 000 тварин”, — наголошував зоозахисник. Також через російську збройну агресію потерпали рідкісні види, особливо ті, які мешкають у степових зонах і стають заручниками активних бойових дій.

Аби привернути увагу до тварин, які можуть назавжди зникнути з терен України, активісти UAnimals провели чергову акцію у рамках міжнародної кампанії #StopEcocideUkraine. Так, на Алеї слави у Голлівуді, поряд з зірками Тома Круза, Френка Синатри, Арнольда Шварценеггера та інших знаменитостей, тимчасово розмістили зірки тварин: степового орла, бурого ведмедя, євразійської рисі, чорного лелеки та крапчастої сипухи.

“Ми вирішили нагородити тих, кого не хочемо втратити і за кого готові боротися”, — написали зооактивісти на фейсбук-сторінці UAnimals 6 квітня й оприлюднили світлини з Алеї слави.

Зірка бурого ведмедя на Алеї слави. Фото з фейсбук-сторінки UAnimals Звезда бурого медведя на Аллее слави. Фото с фейсбук-страницы UAnimals

Зірка бурого ведмедя на Алеї слави. Фото з фейсбук-сторінки UAnimals

Пожежі, які видно з космосу

На жаль, аби помітити злочини РФ, спрямовані проти живого світу України, необов’язково послуговуватися символічними зорями. Достатньо проаналізувати реальні знімки. Так пожежі від бойових дій на півдні України було видно з космосу. Про це повідомили в UAnimals й оприлюднили фото британської некомерційної організації Conflict and Environment Observatory (CEOBS), яка відстежує та публікує дані про екологічні виміри впливу війни. Як підтвердили в організації, Російська Федерація не зважає на те, який вплив мають бойові дії на стан навколишнього середовища.

Зображення оприлюднене на фейсбук-сторінці UAnimals Изображение опубликовано на фейсбук-странице UAnimals

Зображення оприлюднене на фейсбук-сторінці UAnimals

Автори статті “Дика природа на межі. Як війна знищує унікальні природні об’єкти Херсонщини” детально розповіли про такий вплив. Розглянемо лише дані щодо пожеж, наведені в цьому матеріалі.

Чорноморський біосферний заповідник

Саме на півдні України розташований Чорноморський біосферний заповідник, який перебуває під охороною ЮНЕСКО. Заповідник охоплює Херсонську та частково Миколаївську області (близько 86% його площі розташовані в акваторії Чорного моря).

Через дії російської армії постраждали понад 10 тисяч пернатих, які звикли там зимувати. Щобільше, у заповіднику зазвичай гніздиться близько 110 видів птахів, включно з рідкісними видами, з-поміж яких — кулик-сорока, пісочник морський, пухівка, кулик-довгоніг, крех середній, мартин каспійський, орлан-білохвіст, дрохва, пелікан рожевий та інші. “І всі вони під загрозою вимирання, бо знищується їхній дім, — йдеться у фейсбук дописі UAnimals від 8 квітня. — Через російську окупацію Чорноморський біосферний заповідник опинився на межі гуманітарної кризи”.

Колонія мартина середземноморського на острові Бабин. Тендрівська затока, Чорноморський біосферний заповідник, 30-го червня 2020-го року. Фото з фейсбук-сторінки Чорноморського біосферного заповідника НАН України Колония мартина средиземноморского на острове Бабин. Тендровский залив, Черноморский биосферный заповедник, 30 июня 2020 года. Фото с фейсбук-страницы Черноморского биосферного заповедника НАН Украины

Колонія мартина середземноморського на острові Бабин. Тендрівська затока, Чорноморський біосферний заповідник, 30 червня 2020 року. Фото з фейсбук-сторінки Чорноморського біосферного заповідника НАН України

Як відзначили зоозахисники, найбільше заповідник потерпає від пожеж: російські військові умисно підпалюють ліси та очерет, шукаючи партизанів або спеціальні підрозділи ЗСУ… Унаслідок цього птаство змушене шукати інші місця для проживання та гніздування. Це має катастрофічний вплив, адже через заповідник проходить один з трьох міграційних шляхів, яким звикли послуговуватися пернаті. Птахи виснажуються через вимушену зміну маршрутів і не можуть відпочити. Щобільше, птаство може потрапляти під обстріли. Усе це призводить до суттєвих змін в екосистемі, для відновлення якої може знадобитися не одне десятиліття, наголошували автори статті.

Регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”

Від злочинних дій РФ потерпає і флора та фауна Кінбурнської коси. Рухомий колісний транспорт і пожежі, які охопили рукотворні ліси Кінбурна з початку травня 2022 року, завдали непоправної шкоди. Через окупацію та замінованість територій погасити вогонь було неможливо.

Оскільки Кінбурнська коса становила інтерес зі стратегічної точки зору, загарбницька армія зайняла її з перших днів повномасштабного вторгнення та звідти обстрілювала українські міста, вбиваючи мирних мешканців. Як відмічав заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Гречаник, “агресор не зважає на природоохоронний статус територій і використовує їх як плацдарм для своїх військових дій”.

Через дії армії РФ під загрозою опинилися місця гніздувань диких птахів та найбільше в Європі поле орхідей. Наразі важко оцінити увесь розмір завданої шкоди. Унаслідок загорянь було втрачено цілі ділянки лісових екосистем, знищено рідкісні види тварин та пошкоджено унікальну піщану флору. Через російські обстріли на косі постійно займалися пожежі: лише з березня до кінця червня 2022 року на Кінбурнському півострові вогонь знищив 1 640 гектарів насаджень у межах Національного природного парку “Білобережжя Святослава” та 200 гектарів на території Регіонального ландшафтного парку “Кінбурнська коса”. Чергова пожежа була зафіксована вже восени 2022, на початку жовтня. За підрахунками екологів, РФ знищила щонайменше п’яту частину лісів, які покривають косу. При цьому немає жодної гарантії, що це остаточна цифра.

Супутниковий знімок пожежі. Фото оприлюднене колишньою Уповноваженою з прав людини Людмилою Денісовою Спутниковая фотография пожара. Фото опубликовано бывшей Уполномоченной по правам человека Людмилой Денисовой

Супутниковий знімок пожежі. Фото оприлюднене колишньою Уповноваженою з прав людини Людмилою Денісовою

Як розповідав голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України Олег Деркач, російські військові розграбували протипожежну техніку й забрали інвентар. Окупанти не дозволяли місцевим мешканцям гасити вогонь, попри те, що він загрожував не лише природі, а й власне селам.

Аби стримати пожежі, сосновий ліс огороджували смугами орної землі. “Напевно, врятуватися від пожеж могли тільки птахи, але ми не знаємо, чи зможуть вони повернутися на попелища і як перенесуть міграцію, — пояснював голова і співзасновник “Української природоохоронної групи” Олексій Василюк. — Можливо, від полум’я втекли великі тварини, але всі дрібні [істоти], усі комахи, що живуть на землі та на деревах, загинули”.

Розграбована “Асканія-Нова”

Політика окупаційної влади на підконтрольних РФ територіях спрямована проти усього живого. Так під загрозою опинився й заповідник “Асканія-Нова”, у якому росіяни призначили власного директора. Експерти побоювалися, що може йтися про викрадення тварин з заповідника й знищення об’єкта культурної спадщини.

Фото з фейсбук-сторінки заповідника “Асканія-Нова” Фото с фейсбук-страницы заповедника “Аскания-Нова”

Фото з фейсбук-сторінки заповідника “Асканія-Нова”

Як раніше наголошував Олексій Василюк, було зафіксоване масове переміщення техніки цілинним асканійським степом. Експерт пояснював, що це неприпустимо для заповідних територій, які ретельно охороняються від будь-якого впливу людини. На думку Василюка, те, що відбувалося на території захопленого росіянами заповідника (ще до призначення підконтрольного РФ директора), стало найгіршим періодом за весь час його існування. За інформацією голови “Української природоохоронної групи”, з заповідника вивезли пожежну техніку, а у разі загоряння цілинного степу, його буде нема кому гасити. Та й саме перебування на замінованій території (або у зоні бойових дій) загрожуватиме життю людей. Щобільше, за даними журналістів, заповідник фактично розграбували, унаслідок чого неможливо провадити наукову та дослідницьку роботу. “Така ситуація — катастрофа для природоохоронної діяльності, оскільки це безперервний процес, який не може бути поставлений на паузу. Все, що було зроблене за десятиліття наукової роботи, — повністю знищено”, — йшлося у матеріалі від 6 лютого 2023 року.

Працівникам заповідника не вистачає палива, необхідного для того, аби здійснювати обходи території, люди навіть не отримують зарплатні...


Правовий вимір

При цьому Женевські конвенції забороняють вдаватися до таких методів або засобів ведення війни, які мають на меті завдати (або, як можна очікувати, завдадуть) значної шкоди природному середовищу:

“При веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди, — йдеться у статті 55. — Заподіяння шкоди природному середовищу як репресалій заборонено”.

Як зазначав виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс, РФ має виплатити репарації за екоцид. “Україна має зібрати докази злочинів Росії проти природи та довкілля, щоб змусити Росію виплатити репарації за цей екоцид”, — цитував Тіммерманса Укрінформ, що своєю чергою посилався на BNR.

“Ви повинні змусити їх відшкодувати збитки, а це можливо лише в тому випадку, якщо ви належним чином зафіксували факти та докази, — підкреслював віцепрезидент Єврокомісії. — Після Другої світової війни в правовій системі також відкрилося нове поле — геноцид. Злочини проти людяності. І я думаю, що на даному етапі нашого розвитку ми також повинні звернути увагу на дії, які призводять до екоциду. Злочини, які безпосередньо впливають на виживання нашого виду. Їм потрібно приділяти більше уваги і ставитися до них набагато серйозніше, ніж це було в минулому”.

Як розповів Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець в інтерв’ю канадському телеканалу СВС, унаслідок війни РФ “деякі екосистеми України втрачені назавжди”.

Збитки у майже два трильйони гривень

Наприкінці березня 2023 року перший заступник ДЕІ України Дмитро Заруба розповідав про екологічні наслідки збройного нападу РФ на Україну.

Заруба зазначив, що екологічні проблеми, які виникли через російську агресію, посилюються фактично кожного дня. Зокрема, експерти фіксують значну кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу, що відбуваються унаслідок знищення промислових об’єктів і інфраструктури та горіння лісових масивів. Щобільше, збройний конфлікт також спричинився до забруднення водних ресурсів, зокрема річок та озер. Забруднення відбувається через потрапляння отруйних речовин, а також унаслідок руйнування підземних споруд і систем водопостачання.

Український поліцейський рятує собаку з водяної пастки у Краматорську. Затоплення Краматорська відбулося 4-го квітня 2023-го року внаслідок руйнування дамби. Тоді поліція врятувала 28 людей та 10 тварин, які опинилися у скруті. Фото: Патрульна поліція України, Донецька ОВА Украинский полицейский спасает собаку из водяной ловушки в Краматорске. Затопление Краматорска произошло 4 апреля 2023 года в результате разрушения дамбы. Тогда полиция спасла 28 человек и 10 оказавшихся в трудном положении животных. Фото: Патрульная полиция Украины, Донецкая ОВА

Український поліцейський рятує собаку з водяної пастки у Краматорську. Затоплення Краматорська відбулося 4-го квітня 2023-го року внаслідок руйнування дамби. Тоді поліція врятувала 28 людей та 10 тварин, які опинилися у скруті. Фото: Патрульна поліція України, Донецька ОВА

Крім того, унаслідок війни РФ на території України акумулюється велика кількість небезпечних відходів, які у майбутньому загрожуватимуть як здоров’ю людей, так і довкіллю.

У Держекоінспекції нагадали, що на сьогодні загальна сума збитків складає понад 1,9 трлн гривень. При цьому Держекоінспекція постійно оцінює завдану шкоду, тож ця сума не є остаточною. Як зауважував Дмитро Заруба, для екосистеми російська війна матиме довгострокові наслідки, тож для їхнього вирішення доведеться вживати комплексних заходів і залучати міжнародних партнерів.

Поділитися