Хвилі терору

2025 рік став абсолютно рекордним за кількістю дронів та ракет, які росіяни спрямували для атак тилових міст України. Зокрема, вже станом на 11 місяців 2025 року окупанти запустили вчетверо більше “Шахедів”, ніж торік. Окрім збільшення кількості, ворог також використовує нову тактику. Якщо у 2023-24 році повітряні тривоги могли тривати по 2-3 години, а сам пік атак тривав не більше години, то через нову тактику тривоги тривають до 10-12 годин, а в прифронтових містах і значно довше. Ворог запускає дрони та ракети в кілька хвиль протягом вечора, ночі та початку ранку, що призводить, фактично, до безперервної атаки на деякі міста протягом тривалого часу.

Піком використання “хвиль” стало літо 2025 року, коли ворог запускав понад 700 ударних БПЛА за одну атаку, зокрема, спрямовуючи їх на столицю. В минулі роки подібна кількість дронів могла застосовуватися протягом місяця, в той час, як влітку 2024 року було близько десятка атак із загальною кількістю засобів ураження — понад півтисячі. Останні атаки жовтня та листопаду 2025 року підтверджують, що ворог продовжує масові та тривалі атаки.

Подібна тактика впливає не тільки на ефективність систем протиповітряної оборони, но і на безпеку цивільних. Окрім того, що мешканцям Києва та інших міст доводиться проводити в укриттях по 8-10 та іноді 12 годин, у випадку влучання дронів в цивільні об’єкти робота екстрених служб вкрай ускладнена.

Яскравим прикладом подібної проблеми став обстріл 17 червня 2025 року, коли ворожа ракета влучила в житловий будинок у Солом’янському районі, внаслідок чого відбулося руйнування цілого під’їзду, а під завалами опинилася велика кількість цивільних людей. Оперативні служби, в першу чергу — Державна служба надзвичайних ситуацій, прибули на місце в перші хвилини після влучання, проте в той самий час повітряна атака продовжувалася. Ворожі дрони атакували той самий район, продовжуючи завдавати ударів. Дрони не припиняли літати протягом кількох найближчих годин.

У випадку значних руйнувань, обрушення конструкцій та поверхів, для порятунку потрібно негайно розгортати, зокрема, важку техніку, крани, вантажівки та пожежні машини. Все це доводиться проводити під час безперервної атаки. Після того як співробітники ДСНС кілька разів сами ставали жертвами обстрілів, служба запровадила протокол, згідно з яким співробітники на місці отримують інформацію від штабу, куди саме летять ті чи інші повітряні цілі. У випадку, якщо вони наближаються саме до локації, де працюють рятувальники, роботи мають припинитися, а особовий склад негайно перейти в укриття.

17 червня подібну процедуру припинення та відновлення робіт доводилося повторювати не менше 5 разів за ніч, з тривалими паузами, поки ракети та дрони літали над зруйнованим будинком. Усе це впливає на шанси людей під завалами на порятунок.

Значно гіршою ситуація є в містах, де ворог може завдавати прицільні удари. Мова про населені пункти поблизу кордону з РФ, або поблизу лінії бойового зіткнення. Влітку 2025 року ДСНС протягом багатьох годин намагалися почати роботу на місці влучання російської авіабомби в Костянтинівці. Там, також було знищено під’їзд багатоповерхівки, під завалами могли знаходитись люди. Проте вже тоді ворог мав змогу літати FPV-дронами над містом, і таким чином не дозволяв рятувальникам почати розбір завалів. Кожен раз як ДСНС наближалася до місця подій, дрони намагалися уразити рятувальників. У деяких подібних випадках це може тривати багато годин. Росіяни станом на зараз вже мають дрони з нічними камерами та такі види БПЛА, що легко працюють в будь-яку погоду, включаючи дощ чи щільний туман.

Ще у 2024 році окупанти перейшли до тактики повторних ударів по локаціях, де вже працювали ДСНС. Тактика полягала в тому, що, завдавши удару по цивільному об’єкту, ворог чекав, поки там зберуться лікарі швидкої допомоги, рятувальники та поліція, після чого в це місце завдавалося повторного удару. Подібна тактика використовується і у 2025 році. Зовсім нещодавно, 23 жовтня окупанти завдали подвійного удару по Великобурлуцький громаді на Харківщині, де від другого вибуху загинув рятувальник, а 5 його колег було поранено.

Подібні атаки мають всі ознаки воєнних злочинів. Органи цивільного захисту та гуманітарні організації, що надають допомогу цивільному населенню та не беруть участь в бойових діях, не можуть бути ціллю атак, що визначено міжнародним гуманітарним правом. Одним з ключових документів, що це визначає та регулює, є Додатковий протокол I до Женевських конвенцій 1977 року, саме там зазначено, які саме організації є органами цивільного захисту.

Стаття 61: Цивільний захист означає виконання гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпек, що виникають внаслідок воєнних дій чи стихійних лих, і на допомогу у ліквідації їхніх безпосередніх наслідків.

Ці завдання включають 15 критеріїв, зокрема: попередження та гасіння пожеж, рятувальні операції, медичні, санітарні, евакуаційні та інші гуманітарні дії.

Стаття 62: Загальний захист

1. Цивільні організації цивільної оборони та їх персонал користуються повагою й захистом згідно з положеннями цього Протоколу, особливо даного розділу. Вони мають право виконувати доручені їм завдання з цивільної оборони, за винятком випадків настійної воєнної необхідності.
2. Положення пункту 1 застосовуються також до цивільних осіб, які, хоча й не є членами цивільних організацій цивільної оборони, на заклик компетентних властей та під їх контролем виконують завдання цивільної оборони.
3. Стаття 52 цього Протоколу поширюється на будівлі й матеріальну частину, використовувані з метою цивільної оборони, а також на сховища, що надаються для цивільного населення. Об’єкти, використовувані з метою цивільної оборони, не можуть знищуватися або використовуватися не за їх прямим призначенням, крім як стороною, якій вони належать.

У Римському статуті Міжнародного кримінального суду, що визначає, які саме дії підпадають під воєнні злочини, зазначається, що умисне здійснення нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є воєнними цілями, — є воєнним злочином: див. статтю 8(2)(b)(iii).

Крім того, очевидним злочином є і атака цивільної інфраструктури чи житлових будинків. 2025 рік вже став антирекордним за кількістю загиблих цивільних мешканців у столиці, така сама тенденція спостерігається і в інших містах.