Російська атака на Лавру
У ніч на 15 червня російські війська здійснили черговий масований обстріл міста Києва. Під удар, зокрема, потрапили дві історичні пам'ятники: Успенський собор Києво-Печерської лаври та будівля Мистецького арсеналу, що знаходиться рівно навпроти святині.
У перші ж хвилини після атаки на Лавру російська пропаганда почала розповсюджувати цілу низку брехливих заяв, деякі з яких вступали у суперечність навіть між собою. Telegram-канали та головні Z-спікери РФ розповсюджували історії про нібито влучання українських ракет протиповітряної оборони MIM-104 Patriot по культурних об’єктах, а також звинувачення у контрольованому підриві чи підпалі собору, які нібито було здійснено українською владою.
Журналіст NV Сергій Окунєв побачив палаючий Успенський собор ще рано вранці та навіть ледь не потрапив під повторний удар по Лаврі. Відео журналіста, зокрема, прямо заперечує російські заяви про ракети ППО чи контрольовані підриви. Події тієї ночі та ранку у переказі Окунєва — спеціально для ХПГ:
“Загалом обстріл у ніч на 15 червня мало чим відрізнявся від попередніх атак. Вже ввечері стало відомо, що готується масована атака, тому я і кілька інших колег зустрілися на одній зі станцій метро, щоб діяти злагоджено. Маючи на увазі російську тактику повторних ударів, ми не поспішали виїжджати на місця ударів, навіть коли вже отримали інформацію про влучання. Вже згодом я бачив ще один приклад російської пропаганди: в соцмережах розповсюджувалися згенеровані фейкові картинки, на яких нібито українські журналісти прибули до Лаври чи не за кілька годин до удару та готували зйомку. Виявити, що це дешева підробка, може будь-який мешканець Києва: на згенерованій картинці Лавра знаходиться посеред спального району, а місця, де журналісти нібито готуються до постановочної зйомки, не існує в реальності. Очевидно, що це фейк. Загалом про місця російських атак ми дізнаємося, як і всі мешканці столиці, через відкриті джерела та через обмін інформацією між колегами. У нас є протокол безпеки, щоб публікація фото чи відео не створювала загроз повторних ударів. Все це працювало і в ніч на 15 червня.
Про удар саме по Лаврі ми з колегами дізналися, як і всі — з публікацій у соцмережах та каналах. Ми почали рухатися в бік станції метро ‘Арсенальна’, але на шляху ще зафіксували влучання дрона або решток дрона в речовий ринок поблизу станції метро ‘Шулявська’. Там тривала масштабна пожежа, ДСНС гасили полум’я попри небезпеку повторних ударів. Наш маршрут до Лаври пролягав через вулицю Паркову. На той момент основна хвиля обстрілу вже минула, події відбувалися умовно о 4-й ранку. На той момент ми почули звук ще одного дрона, який рухався від лівого берега якраз у напрямку Києво-Печерської лаври. Дрон було збито над річкою Дніпро прямо у нас на очах. Ми не можемо знати, проте існує ймовірність, що і цей БПЛА міг бути спрямований на Лавру, проте не досягнув цілі.
Прибувши до місця подій, ми залишили авто поблизу воріт Мистецького арсеналу на вулиці Лаврській. Один з наших колег одразу відправився до Успенського собору через центральні ворота, в той час як я та ще один колега пішли в бік пам’ятника Нестору-Літописцю. Буквально за лічені хвилини після того, як ми дійшли до вулиці Цитадельної, ми почули звук БПЛА, що наближався. Також про повітряну загрозу почали кричати співробітники ДСНС, що у великій кількості знаходяться навколо Лаври.
Спочатку ми почали бігти в бік авто, проте зрозуміли, що не встигнемо, бо дрон був занадто близько. Ми знайшли найближчу ‘прикриту’ точку: ганок храму прп. Агапіта Печерського. За кілька секунд після того, як ми ‘прикрилися’ на ганку, ми не лише почули, а і побачили БПЛА типу Shahed 136, що рухався в бік дзвіниці Києво-Печерської лаври. Мій колега почав відеозйомку з ганку храму. Про те, що дрон прямував саме в бік Лаври, свідчить і наш колега, що в цей момент намагався сховатися поблизу Успенського собору та бачив рух дрона, який летів прямо на нього.
У момент, коли дрон був прямо над нами, його звук змінився, він почав заходити на удар, що супроводжується ‘пікіруванням’. В останній момент дрон зіткнувся з баштою Іоанна Кущника, збивши хрест та значною мірою змінивши свій напрямок руху через перешкоду. Дрон звернув після удару, та стався вибух. Цей момент потрапив на відео нашого колеги. Я знаходився менш ніж за 30 метрів від місця удару та бачив усе на власні очі.
Протягом усіх цих подій я не чув жодного пострілу, двигун дрона звучав абсолютно штатно, він заходив на удар, проте змінив напрямок руху, зіткнувшись з баштою. Так відбулося влучання в кут будівлі Мистецького арсеналу.
Закиди російської пропаганди про нібито ураження будівель українським ППО не витримують жодної критики. Друге влучання відбулося прямо на моїх очах, переплутати ‘Шахед’ та ракету протиповітряної оборони неможливо. Крім того, одразу після удару я зафільмував уламки, які абсолютно очевидно належать саме дрону, а ніяк не ракеті.
Протягом наступних кількох годин я продовжив журналістську роботу навколо Успенського собору та Києво-Печерської лаври загалом. Поблизу собору також можна було побачити дрібні рештки ‘Шахеда’. Усі очевидці — від монахів до звичайних мешканців сусідніх будинків, з якими мені вдалося поспілкуватися, — одноголосно казали про влучання дрона в будівлю собору. Це підтверджується вкрай характерним звуком мотора ‘Шахеда’, який неможливо переплутати зі звуком ракети ППО. Згодом співробітники ДСНС дістали масивні рештки від БПЛА, зокрема його двигун, що вдалося знайти на даху Успенського храму.
Загалом те, що відбувалося далі зі спробами російської пропаганди виправдати ці події, — стара школа російської брехні. Як і у випадку зі злочинами в Бучі, пропагандисти одночасно вигадують та поширюють велику кількість різних, часто прямо протилежних версій, аби максимально створити інформаційний шум. Згадайте Бучу: ‘трупів не було, є відео, де нібито загиблі в Бучі — це актори’ і водночас — ‘загиблі у Бучі — це жертви українських нацистів’. І ще кілька десятків версій, які заперечують одна одну. У випадку з Лаврою ситуація схожа: ‘це влучання ракети українського ППО’ і водночас — ‘українські нацисти самі підпалили собор заздалегідь та прислали журналістів до удару’.
На мій погляд, ніяких таємниць під час цієї атаки не було. Росіяни цілеспрямовано атакували територію Лаври щонайменше двома дронами, хоча насправді їх могло бути й більше, враховуючи, що частину могли збити значно раніше, навіть поза межами міста Києва. Усі закиди щодо ракет ППО та інші теорії змови не мають під собою буквально жодних, навіть поверхневих чи опосередкованих доказів.”
