Відео

Лариса Фесенко — одна з найкращих викладачок України, лауреатка нагороди Global Teacher Prize Ukraine, отримувачка шведської премії імені Анни Лінд. Вона пережила окупацію, зраду колег та полон у Куп'янських катівнях, але все одно не зламалася.

Пані Оксана вчителька російської мови й літератури. Коли Маріуполь обстрілювали, жінці здавалося, що її серце перетворюється на маленьку пташку.

Патрік Лавлесс приїхав до Бучі одразу після звільнення і допомагав бучанському моргу сортувати трупи, бачив та відчував наслідки того, що коїли росіяни.

Після початку вторгнення Віктор Маринчак продовжує службу у храмі Іоана Богослова, хоча благословив на евакуацію усіх, хто вирішив їхати з Харкова.

Кожного дня від початку війни український акордеоніст грає пісні та публікує їх на своєму каналі для підтримки духу.

Ірина Марченко — медичний працівник. Наслідки російської окупації не пройшли для неї безслідно.

Валентина Вдовенко жителька с. Королівка на Київщині. На початку березня жінка з родиною опинилася в епіцентрі бойових дій і була змушена евакуюватись.

Галина Корецька мешкає разом із чоловіком у селищі Копилів на Київщині. Ледве стримуючи сльози, Галина блукає будинком, якій зруйнували два ворожих “Гради”.

Наталя Атрашкова — жителька села Копилів на Київщині. З перших днів повномасштабної війни селище було окуповане росіянами. Пані Наталя вирвалася з пекла, а от її брат — ні.

Антон Сірик — житель села Макарів на Київщині. У перші дні війни населений пункт почала знищувати ворожа артилерія.

Про роботу Європейської мережі судового захисту прав ув’язнених (EPLN) розповідає її директор з адвокації Юг де Сюремен.

Сергію Радченко з села Макарів — 70 років. Попри вік він разом із сусідами змушений був самостійно лагодити дах і наводити лад у будинку, який постраждав від російських обстрілів.

Світлана Леонова намагається втекти від війни з 2015 року. Тоді вона переїхала з тимчасово окупованого Шахтарська до Краматорська, але 24 лютого 2022 року війна знову прийшла до її будинку.

Жителька Бородянки Тетяна Букіна разом зі своїми родичами ховалася у підвалі від російських бомбардувань. Першого березня росіяни скинули кілька авіабомб на їхній будинок.

Світлана Замітайло живе у селищі Загальці на Київщині. Родина жінки втратила все.

Ольга Гдуля врятувалася з Ірпеня з одним рюкзаком і двома котами після 10 днів перебування під обстрілами.

Про складнощі та радощі в роботі “Служби розшуку дітей Магнолія” розповідає Марина Липовецька.

Братська могила біля Храму Андрія Первозданного у Бучі стала останнім притулком українців, які постраждали внаслідок російської агресії.

Суперзірка-волонтер із Маріуполя говорить, що кілька разів пробивався до оточеного міста, коли його без упину бомбардувала російська армія.

Картини художника Матвія Вайсберга стали ілюстраціями нашої нової книги про Маріуполь.

Вже два з половиною роки 89 сімей з Київщини чекають найрідніших з полону.

Наталія та Ірина Остаповські — мешканки села Червона гірка. На їхніх очах ракета знищила будинок, тварин і найдорожчу людину — батька та чоловіка.

Юрій Ляпкало та його трирічний син Гліб майже два місяці намагалися вижити під постійними обстрілами, без нормальної їжі, води, тепла і зв’язку.

Історію зі служби пригадує підполковник ЗСУ Олег Сидоренко.